---

Метою досліджень, результати якої викладені у статті, було порівняльне вивчення забійних якостей провідних ліній кнурів порід уельс та ландрас вітчизняної селекції. Дослідження проводилися на базі забійного пункту ФГ «Шубське» Богодухівського району Харківської області, на базі племінного репродуктору з утримання свиней породи уельс впродовж 2020 року. Дослідження були проведені ґрунтуючись на традиційних підходах. Забій проводили за живої маси 100 кг ± 5 %. По забійних якостях оцінка проведена по наступних показниках: товщина шпику в різних точках взяття, забійний вихід, довжина напівтуші, довжина та ширина беконної половинки та площа м’язового вічка.
За результатами оцінки забійних якостей молодняку достовірної різниці між групами не було виявлено. Так, середні показники передзабійної маси коливалась в межах 98,45-99,40 кг, забійної маси – 73,80-75,00 кг і, відповідно, забійного виходу – 75,03-75,44 %. Такі незначні відмінності за забійним виходом між різними лініями свиней пояснюються тим, що обидві породи схожі як за зовнішнім виглядом так і за рівнем продуктивності, знаходяться в однакових умовах утримання і годівлі (в умовах одного господарства) та за рядом поколінь селекціонуються за одним і тим самим принципом. Відносно лінійних промірів півтуш, розбіжності між групами були незначними але за показниками промірів беконної половинки тварини породи уельс відзначились вірогідно відмінними показниками у порівнянні з тваринами породи ландрас. При цьому, не зважаючи на відсутність вірогідних розбіжностей між породами ландрас та уельс, за показниками довжини беконної половинки та площі м’язової оболонки – ландраси відзначались незначно більшими показниками порівняно з уельсами. Аналіз показників вимірів шпику показав, що розбіжності між групами були незначними. Разом з тим, не зважаючи на відсутність вірогідних розбіжностей між середніми показниками по породам (ІV та VІІ групи), тварини ІІ та ІІІ груп відзначались дещо більш пісними тушами у порівнянні з свинями породи ландрас (р < 0,05).
За забійними якостями молодняку різниці між породами ландрас та уельс є незначними. Вірогідні розбіжності встановлені лише між молодняком від окремих ліній в породі ландрас та їх однолітками в породі уельс. Загальний же рівень м’ясності по обох породах знаходиться на достатньо високому рівні, що вказує на можливість подальшого використання в селекційній роботі з цими породами всіх оцінених в даних дослідженнях кнурів.

Бібліографічний список

1. Жукорський О. М., Никифорук О. В. Галузь свинарства – реальна та прогнозована загроза для довкілля. Агроекологічний журнал. № 3. С. 102–107.
2. Schneider Uwe A., Pushpam K. Greenhouse gas emission mitigation through agriculture [Електронний ресурс]. 2008. Vol. 23. Is. 1. URL : http:// purl.umn.edu/94500
3. Гладій М. В., Полупан Ю. П., Ковтун С. І., Кузебний С. В., Вишневський Л. В., Копилов К. В., Щербак О. В. Наукові та організаційні аспекти розведення, генетики, біотехнології та збереження генофонду у твариннитцві. Розведення і генетика тварин : міжвідом. темат. наук. зб. / Ін-т розведення і генетики тварин ім. М. Я. Зубця. Київ, 2018. Вип. 56. С. 5–14. DOI: 10.31073/abg.56.01.
4. Ващенко О. В. Комбінаційна здатність спеціалізованих порід і типів свиней в промисловому схрещуванні. Розведення і генетика тварин : міжвідом. темат. наук. зб. / Ін-т розведення і генетики тварин ім. М. Я. Зубця. Київ, 2017. Вип. 53. Р. 84–90. DOI: 10.31073/abg.53.11 [in Ukrainian].
5. Халак В. І., Гутий Б. В., Стадницька О. І. Відгодівельні та м’ясні якості молодняку свиней різного походження та інтенсивності формування у ранньому онтогенезі. Науковий вісник Львівського університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. Серія : Сільськогосподарські науки. Львів, 2019. Т. 21. № 91. С. 10–15. URL : https://doi.org/10.32718/nvlvet-a9102
6. Церенюк О. М. Модифікація імпортного генетичного матеріалу в Україні : монографія / Інститут тваринництва УААН. Харків, 2010. 248 с.
7. Церенюк О. М., Акімов О. В., Бобрицька О. М., Хохлов А. М., Сусол Р. Л., Мірошникова О. С., Мартинюк І. М., Палій А. П., Палій А. П., Чалий О. І. Підвищення генетичного потенціалу продуктивності в свинарстві України / Інститут тваринництва НААН. Харків, 2020. 281 с.
8. Дудка О. І. Продуктивні якості свиней вітчизняних порід за різних методів розведення. «Науковий вісник «Асканія-Нова» / Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова». Нова Каховка : «ПИЕЛ», Вип. 12. С. 123–133. DOI: https://doi.org/10.33694/2617-0787
9. Топіха В. С. Вивчення м’ясних якостей свиней вітчизняного та імпортного генофонду в умовах промислової технології. Свинарство : міжвідом. темат. наук. зб. Полтава, 2014. № 65. С. 59–64.
10. Гришина Л. П., Краснощок О. О. М’ясні якості чистопородного, помісного і гібридного молодняку свиней різної інтенсивності росту. Вісник аграрної науки Причорномор’я / Миколаїв. держ. аграр. ун-т. Миколаїв, 2019. Вип. 3 (103). С. 98–106.
11. Сусол Р., Тацій О. Господарсько-корисні ознаки свиней породи п’єтрен в умовах півдня України. Аграрний вісник Причорномор’я / Одеськ. держ. аграрн. ун-т. Одеса, 2020. Вип. 96. С. 96–103. DOI: 10.37000/abbsl.2020.96.12
12. Методологія та організація наукових досліджень у тваринництві / за ред. І. І. Ібатулліна, О. М. Жукорського. Київ : Аграрна наука. 2017. 328 с.
13. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников. Москва : Колос, 1969. 352 с.
14. Барановский Д. И., Хохлов А. М., Гетманец О. М. Биометрия в MS Excel : учеб. пособ. Харків : ФЛП Бровин А. В., 2017. 228 с.