Викиди парникових газів із побічної продукції при розведенні м’ясної породи шароле

Завантажити PDF

DOI: 10.32900/2312-8402-2020-124-134-146

Піскун В. І.
д. с.-г. н., с. н. с.,
Осипенко Т. Л.,
к. с.-г. н.,
Сікун М. В.,
к. с.-г. н.,
Інститут тваринництва НААН

Ключові слова: викиди, парникові гази, валова енергія, яловичина, м’ясна худоба

Слід відзначити, що тваринництво розповсюджено в усіх регіонах України. В статті розглянуто викиди парникових газів при виробництві яловичини від худоби м’ясної породи шароле у зимовий період. На початок 2019 року у ДП ДГ «Гонтарівка» стадо м’ясної породи шароле налічувало 485 голів, в тому числі 150 корів, нетелей ‒ 41 гол., бугаїв-плідників ‒ 2 гол, корів на відгодівлі ‒ 5 голів та молодняку різного віку ‒ 287 гол. Тварини різних вікових груп споживали раціони відповідно зі статево-віковою належністю груп.
Визначення викидів проводили з урахуванням структури стада, спожитих кормів та отриманих даних спожитої валової енергії різними статево-віковими групами великої рогатої худоби. Спожита енергія визначалася з урахуванням кількості спожитого корму та вмісту в ньому масових часток сирого протеїну, сирого жиру, сирої клітковини і безазотистих екстрактивних речовин. На основі валової спожитої енергії тваринами і показників побічної продукції визначили значення викидів метану, прямих і побічних викидів азоту як в абсолютних значеннях, так і в питомих на одну умовну голову і в еквіваленті СО2 за зимовий період року.
При чисельності стада 485 голів тварини за добу вживають 97416592,72 МДж енергії, яка визначена з урахуванням масових часток сирого протеїну, сирого жиру, сирої клітковини і без азотистих екстрактивних речовин.  Вихід побічної продукції за добу становить 18774 кг, за весь  зимовий період ‒  1107666 кг.
Встановлено, що при виробництві яловичини від худоби м’ясної породи шароле у зимовий період в Харківському регіоні України викиди парникових газів при підготовці органічних відходів склали 66157,566 кг в еквіваленті СО2 на одну умовну голову, при цьому викиди по стаду за зимовий період становили: метану – 63887,491 СО2 кг, а прямі і побічні викиди азоту в еквіваленті СО2 – 34,047 та 2236,028 кг відповідно.

Бібліографічний список

  1. Парниковый газ. Источники выбросов парниковых газов. URL: https://www.syl.ru/article/288869/new_parnikovyiy-gaz-istochniki-vyibrosov-parnikovyih-gazov.
  2. Продовольственная и сельскохозяйственная организация Объединенных Наций. URL: http://www.fao.org/economic/ ess/environment/en.
  3. Продовольственная и сельскохозяйственная организация Объединенных Наций. URL: http://www.fao.org/news/story/ru /item/224429/icode.
  4. Bittante G., Cecchinato A. Heritability estimates of enteric methane emissions predicted from fatty acid profiles, and their relationships with milk composition, cheese-yield and body size and condition. Italian Journal of Animal Science. 2020. Vol. 19(1), С. 114–126. URL: https://doi.org/10.1080/1828051X.2019.1698979
  5. Rotz C.A., Holly M., de Long A., Egan F., Kleinman P. J. A. An environmental assessment of grass-based dairy production in the northeastern United States. Agricultural Systems. 2020. Vol. 184. Р. 1–9 URL: https://doi.org/10.1016/j.agsy.2020.102887
  6. Продовольственная и сельскохозяйственная организация Объединенных Наций. URL: http://www.fao.org/resources /infographics/infographics-details/en/c/218650/
  7. Игглестон С., Буэндиа Л., Мива К., Нгара Т, Танабе К. Руководящие принципы национальных инвентаризаций парниковых газов (Подготовлено Программой МГЭИК по национальным кадастрам парниковых газов – ИГЭС). Япония : МГЭИК, 2006. Т. 4, гл. 10. С. 98.
  8. Про ратифікацію Рамкової конвенції ООН про зміну клімату : Закон України від 29.10.1996 № 435/96. Київ : Парлам. вид-во, 2006. (ст. 4).
  9. Про ратифікацію Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату : Закон України від 04.02.2004 № 1430-IV. Київ : Парлам. вид-во, 2004.
  10. Романовская А. А. Оценка объемов антропогенной эмиссии метана в животноводстве России. Сельскохозяйственная биология. 2008. № 6. С. 59–65.
  11. Пінчук В. О., Бородай В. П. Ефективність використання азоту у промисловому тваринництві України. Агроекологічний журнал. 2019. № 4. С. 74–84. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2019.189462
  12. Бородай В. П., Кривохижа Є. М., Чуприна Д. С. Огляд сучасних технологій переробки гною у скотарстві. Агроекологічний журнал. 2020. № 2. С. 112–119. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2020.207689