---

Соціальне значення маститу проявляється в тому, що збудники маститів у корів можуть викликати захворювання і у людей. Оскільки в маститній патології провідна роль належить стрептококам і стафілококам, то саме вони найчастіше потрапляють в молоко. Мета досліджень полягала у встановленні частоти виникнення субклінічного маститу у корів, його впливу на фізико-хімічні показники молока з визначенням видового складу мікрофлори молока у корів, хворих субклінічним маститом з розробкою способу його діагностики на ранніх етапах розвитку запалення молочної залози. В основу роботи покладено результати аналітичного аналізу літератури, комплексного клінічного, інструментально-лабораторного дослідження лактуючих корів, хворих маститами. Дослідженнями встановлено, що захворювання вимені у корів на мастит на початку лактації має певний сезонний характер і основні його піки припадають на березень-травень і вересень-листопад. У ці місяці було виявлено від 2,5 до 4,1 % хворих на мастит корів від загального поголів’я ферми. Встановлено, що при маститах відбувається зміна фізико-хімічних показників молока: збільшення кількості соматичних клітин до >1500 тис/см³; підвищення рН молока до 7,3, що пов’язано з розщепленням білків молока до аміаку та підвищення електропровідності молока до 7,54 mS/см – пов’язане з надходження в молоко з крові іонів натрію і хлору. Завдання при розробці способу діагностики маститу у корів полягало в тому, щоб діагностувати захворювання на ранніх етапах розвитку запалення молочної залози і полегшити проведення комплексних досліджень. Цей метод полягає в дослідженні складу біологічної рідини, яку у вигляді краплі молока з обстеженої чверті вимені наносять на предметне скло, висушують її до отримання структури твердого середовища і досліджують під світловим мікроскопом.

Бібліографічний список

1. Bezman D., Kuzinl L. L., Katzl G., Merin U., Leitner G. Influence of intramammary infection of a single gland in dairy cows on the cow’s milk quality. Journal of Dairy Research. 2015. Vol. 82. P. 304–311. doi:10.1017/S002202991500031X
2. Palii А. P., Admina N. G., Mihalchenko S. A., Lukyanov I. M., Denicenko S. A., Gurskyi P. V., Paliy A. P., Kovalchuk Y. O., Kovalchuk V. A., Kuznietsov O. L., Gembaruk A. S., Solodchuk A. V. Evaluation of slaughter cattle grades and standards of cull cows. Ukrainian Journal of Ecology. 2020. 10(1). P. 162–167. doi:10.15421/2020_26
3. Ashraf A., Imran M. Diagnosis of bovine mastitis: from laboratory to farm. Tropical Animal Health and Production. 2018. Vol. 50. P. 1193–1202. doi:10.1007/s11250-018-1629-0
4. Soest F. J. S., Berends I. M. G. A., Lam T. J. G. M., Hogeveen H. Failure and preventive costs of mastitis on Dutch dairy farms. Journal of Dairy Science. 2016. Vol. 99(10). doi:10.3168/jds.2015-10561
5. Палій А., Палій А. Техніко-технологічні інновації у молочному скотарстві. Харків: Міськдрук, 2019. 324 с.
6. Palii А. P., Rodionova K. O., Paliy A. P., Kushch L. L., Matsenko O. V., Kambur M. D., Zamaziy A. A., Plyuta L. V., Baidevliatov Y. A., Kolechko A. V., Honcharenko H. O. Effect of colostral bacterial contemination on the calves. Ukrainian Journal of Ecology. 2020. Vol. 10(3). P. 76–82. doi:0.15421/2020_136
7. Freitas L., Cerqueira P., Marques H., Leandro R., Machado P. Human behavioral influences and milk quality control programs. Animal. 2017. Vol. 12(3). P. 1–6. doi:10.1017/S1751731117001756
8. Heikkilä A.-M., Liski E., Pyörälä S., Taponen S. Pathogen-specific production losses in bovine mastitis. Journal of Dairy Science. 2018. Vol. 101. P. 9493–9504. doi:10.3168/jds.2018-14824
9. Paliy A. P., Nanka O. V., Lutcenko M. M., Naumenko O. A., Paliy A. P. Influence of dust content in milking rooms on operation modes of milking machine pulsators. Ukrainian Journal of Ecology. 2018. Vol. 8(3). P. 66–70.
10. Paliy A., Nanka A., Marchenko M., Bredykhin V., Paliy A., Negreba J., Lazorenko L., Panasenko A., Rybachuk Z., Musiienko O. Establishing changes in the technical parameters of nipple rubber for milking machines and their impact on operational characteristics. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies. 2020. Vol. 2/1(104). P. 78–87. doi:https://doi.org/10.15587/1729-4061.2020.200635
11. Кушнір М. І., Стефаник В. Ю., Шпак М. О. Етіологічні чинники виникнення маститу у корів. Науковий вісник Львівського Національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. 2012. Т. 14. № 3(1). С. 130–135.
12. Wente N., Klocke D., Paduch J.-H., Zhang Y., Seeth M., Zoche-Golob V., Reinecke F., Mohr E., Krömker V. Associations between Streptococcus uberis strains from the animal environment and clinical bovine mastitis cases. Journal of Dairy Science. 2019. Vol. 102(10). doi:10.3168/jds.2019-16669
13. Надточій В. М., Надточій В. П., Осіпенко О. П. Фізико–хімічні показники молока корів, хворих на субклінічну форму маститу. Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва : зб. наук. пр. / Білоцерків. нац. аграр. ун-т. Біла Церква, 2012. Вип. 7. С. 131–134.
14. Leimbach S., Krömker V. Laboratory evaluation of a novel rapid tube test system for differentiation of mastitis-causing pathogen groups. Journal of Dairy Science. 2018. Vol. 101(7). doi:10.3168/jds.2017-14198
15. Shkromada O., Skliar O., Paliy A., Ulko L., Gerun I., Naumenko O., Ishchenko K., Kysterna O., Musiienko O., Paliy A. Development of measures to improve milk quality and safety during production. Eastern-European Journal of Enterprise technologies (Technology and equipment of food production). 2019. Vol. 3/11(99). P. 30–39. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2019.168762.