---

Відомо, що свинарство є традиційною галуззю сільськогосподарського виробництва України, яка має великі потенційні можливості. Основним технологічним процесом на свинарських фермах є процес приготування та роздавання кормів тваринам. Від досконалості даних процесів залежить успіх усього виробництва. Зоогігієнічні параметри тваринницьких приміщень (швидкість руху, температура та відносна вологість повітря, рівень у ньому шкідливих газів – аміаку та вуглекислого газу, освітленість) мають важливе значення для забезпечення здоров’я і розвитку продуктивності свиней. Розглянуто вплив технологічних і конструктивних особливостей приготування та роздавання кормів в групах на основні показники мікроклімату в групових станках для поросят, який дозволить покращити умови утримання тварин. В якості даних особливостей є розроблена технологічна лінія, яка давала змогу постачати корм одночасно у всі три станки дослідної групи, за один робочий хід. Вологий корм у ковшики кормороздавальної лінії завантажувався з розрахунку на його видачу за один прохід роздавача. Дослідження показали, що через 30 днів після початку проведення виробничої перевірки середня температура повітря в свинарнику становила +24,13 °С і була однаковою для поросят усіх піддослідних груп. Відносна вологість повітря в станку де знаходилася контрольна група № 1, була на 1,3 % більшою за вологість у станку тварин контрольної групи № 2 та на 4,0 % вищою ніж в дослідній групі (дані групи споживали вологий корм). Через 60 днів після початку перевірки температура повітря була +22,07 °С для всіх піддослідних груп тварин. Відносна вологість повітря в станку, де знаходилася контрольна група № 1 (споживала сухий корм), була на 4,0 % та на 1,5 % більшою за аналогічні показники в станках тварин дослідної та контрольної групи № 2 (годували вологим кормом). Концентрація аміаку, вуглекислого газу та швидкість руху повітря в станках для всіх піддослідних груп тварин була приблизно однаковою і не виходила за допустимі зоогігієнічними нормативами межі. Застосування технологічного прийому забезпечення поросят кормом та водою з використанням розробленої технологічної лінії для приготування та роздавання вологого корму різної консистенції, в порівнянні з контрольними групами № 1 та № 2, привело до зменшення відносної вологості повітря в групових станках дослідної групи на 4,0 % і 2,5 % відповідно.

Бібліографічний список

1. Сусол Р. Л., Ткаченко І. Є. Генезис відгодівельних та м’ясних ознак молодняку черво- ної білопоясої породи м’ясних свиней в умовах півдня України. Аграрний вісник Причорномор’я : зб. наук. пр. / Одес. держ. аграр. ун-т. Одеса, 2017. Вип. 84(1). С. 86–92.
2. Церенюк О. М. Генетичний потенціал продуктивності свиней порід уельс та ландрас за відгодівельними якостями. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. Харків, 2018. № 120. С. 160-167.
3. Ульянченко О. В., Македонський А. В., Бабаєв О. Ю., Церенюк М. В. Основні напрями відродження свинарства в лісостеповій зоні України. Харків : Смугаста типографія, 2014. 284 с.
4. Kozyr V., Khalak V., Povod M. DNA-type results swine for MS4R-gene and its association with productivity. AgroLife Scientific Journal. 2019. 8(1). Р. 128–133.
5. Schook L, Beattie C, Beever J, Donovan S, Jamison R, Zuckermann F, Niemi S, Rothschild M, Rutherford M, Smith D. (2005). Swine in biomedical research: creating the building blocks of animal models. Anim Biotechnol., 16(2). Р. 183–90. DOI: 10.1080/10495390500265034
6. Мысик А. Развитие отрасли свиноводства в странах мира. Свиноводство. 2006. № 1. С. 18–20.
7. Кравченко, О. О., Голов, В. О. Порівняльна характеристика сухого та рідкого способів годівлі свиней. Вісник аграрної науки Причорномор’я. Миколаїв, Вип. 4. Т. 2. Ч. 1. С. 117–120.
8. Нечмілов, В. М., Повод, М. Г. Відгодівельна продуктивність свиней за різних термінів дорощування та використання сухого і рідкого типів годівлі. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія “Тваринництво“. Суми : СНАУ, 2018. Вип. 7 (35). С. 328–355.
9. Вдовіченко Ю. В., Нечмілов В. М., Повод, М. Г. Продуктивність поросят за сухого, вологого та рідкого типу годівлі на дорощуванні. Вісник Полтавської державної аграрної академії. Полтава, 2018. № 3. С. 106–109.
10. Іванов В. О., Волощук В. М. Біологія свиней. Полтава : Техсервіс, 2013. С. 195–198.
11. Понд У. Дж., Хаупт К. А. Биология свиньи. Москва : Колос, 1983. 334 с.
12. Іванов В. О., Волощук В. М. Сучасна технологія виробництва свинини в Українi та перспективи її удосконалення. Таврійський науковий вісник. Херсон : Айвант, 2006. Вип. 43. С.75–79.
13. Липатников В. Ф., Степанов В. П. Совершенствование способов содержания различных производственных групп свиней. Научные труды Всероссийского научно-исследовательского и проектировочно-технологического института механизации животноводства. Подольск, 2004. Т. 14. С. 151–167.
14. Рахманов А. И. Содержание и кормление свиней. Москва : Аквариум, 2003. 47 с.
15. Козловский В. Г. Технология промышленного свиноводства. Москва : Россельхозиздат, 2000. 98 с.
16. Сікун М. В. Дослідження процесу видачі корму кормороздавальною установкою для фермерських господарств. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. Харків, 2007. № 59. Т. 1. С. 350–354.
17. Піскун В. І., Сікун М. В. Виробнича оцінка технології для приготування та роздачі вологих кормів на свинофермах. Аграрний вісник Причорномор’я. Одеса : Одес. держ. аграр. ун-т., 2011. Вип. 58. С. 61–64.
18. Сікун М. В. Вплив технологічних і конструктивних особливостей приготування та роздавання кормів на зоотехнічні показники вирощування поросят віком від одного до трьох місяців у різних піддослідних групах. Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Вінниця, 2014. № 1(83). Т. 2. С. 59–64.