---

Дата надходження до редакції: 19.02.2026 р.

Дата прийняття до друку після рецензування: 2.03.2026 р.

Дата публікації: 30.03.2026 р.

 

У тваринництві існує декілька типів групування тварин, які дозволяють більш ефективно організовувати їх утримання, розведення та використання. Групування може здійснюватися за різними критеріями, включаючи вік, стать, фізіологічний стан, продуктивність та цільове призначення. Залежно від виду тварин, умов утримання та цілей господарства, можуть використовуватись різні комбінації цих критеріїв групування. Крім того, існує поняття ієрархії у тваринних угрупованнях, де тварини займають певні місця у групі, що також впливає на їх утримання та поведінку. Групування молодняку тварин в тваринництві – це процес об’єднання тварин певного виду, віку та статі в окремі групи для більш ефективного ведення господарства. Це дозволяє оптимізувати процеси годівлі, утримання та догляду за тваринами, а також полегшує контроль за їхнім розвитком.

У статті викладено результати вивчення впливу постійного складу теличок в технологічних групах у віці 0-6 місяців на ріст і розвиток.

Жива маса теличок дослідної групи була вищою, по всіх трьох серіях досліджень, ніж у контрольної групи. Також вищими приростами і, відповідно, більш інтенсивною динамікою росту характеризувались телички дослідної групи на протязі всіх трьох серій досліджень. Так, порівняльна оцінка середньодобового приросту живої маси теличок по I серії досліджень свідчить про те, що за 1 місяць дослідні тварини в порівнянні з контролем мали більшу його величину на 30 г або на 4,0 % (р<0,05); 2 міс. – на 97 г або на 15,8 % (р<0,05); 3 міс. – на 133 г або на 14,8 % (р<0,001); 4 міс. – на 32 г або на 4,5 % (р<0,05); 5 міс. – на 100 г або на 12,0 % (р<0,001); 6 міс. – на 451 г або на 18,5 % (р<0,001). Подібна тенденція спостерігалась і в наступних серіях досліджень.

Телички контрольної групи порівняно з дослідними однолітками більше часу витрачали на основні життєві прояви (споживання корму, жування жуйки лежачи, жування жуйки стоячи, сон, відпочивання в положенні лежачи (пасивно), відпочивання в положенні стоячи (пасивно), пересувається).

Такі елементи поведінки як жуйка лежачи та жуйка стоячи в дослідних групах була триваліша на 45,0 хв та 10 хв відповідно, або на 15,0 %, ніж у аналогів контрольної групи. Також ці телички більше часу відпочивали, їх сон був на 55,0 хв або на 14,1 % більше в порівнянні з аналогами контрольної групи. Тварини дослідної групи більше часу відпочивали лежачи (лежить пасивно) порівняно з аналогами контрольної групи на 13 хв або на 32,5 %. Телички контрольної групи більше часу відпочивали стоячи (стоїть пасивно) ніж тварини дослідної групи в 4,8 %. Як свідчать дані хронометражного спостереження тварини контрольної групи більше пересувалися в 2,1 рази, ніж аналоги з дослідної групи.

References

Antonenko, S., & Hreben, L. (2011) Calf rearing technologies [Tekhnolohii vyroshchuvannia teliat. Suchasne tvarynnytstvo.] Modern Animal Husbandry Agribusiness Today Availarleat: https: // https://agro-business.com.ua/agro/suchasne-tvarynnytstvo/item/7997-tekhnolohii-vyroshchuvannia-teliat.html (in Ukrainian).

Bolt, S. L., Boyland, N. K., Mlynski, D. T., James, R., & Croft, D. P. (2017). Pair Housing of Dairy Calves and Age at Pairing: Effects on Weaning Stress, Health, Production and Social Networks. PLoS ONE 12 (1): https://doi.org/10.1371/journal.pone.0166926

Cantor, M. C., Neave, H. W., & Costa Joao, H. C. (2019). Current perspectives on the short – and long-term effects of conventional dairy calf raising systems: a comparison with the natural environment. Transl.Anim. Sci., 3, 549-563. https://doi.org/10.1093/tas/txy144.

Costa J., Keyserlingk M. A., &Weary, D. M. (2016). Invited review: Effects of group housing of dairy calves on behavior, cognition, performance and health. Journal of Dairy Science, 99, 2453–2467

Costa, J. H. C., Meagher, R. K., Von Keyserlingk, M.A. G., & Weary, D. M. (2015). Early pair housing increases solid feed intake and weight gains in dairy calves. Journal of Dairy Science, 98, 6381-6386. https://doi.org/10.3168/jds.2015-9395

de Paula V. A., de Passille A. M., & Weary D. M. (2012). Effects of the early social environment on behavioral responses of dairy calves to novel events. Journal of Dairy Science, 95, 5149–5155.

Donadio, J. P., De-Sousa, K. T., Torres, R.N.S., Alves T. C., Hötzel, M.J., & Deniz, M. (2025) A meta-analysis approach to evaluate the effects of early group housing on calf performance, health and behavior during the preweaning period. Journal of Dairy Science 108 (1): 954-967. https://doi.org/10.3168/jds.2024-25159.

Duve, L. R., & Jensen, M. B. (2012). Social behavior of young dairy calves housed with limited or full social contact with a peer 1. Journal of Dairy Science, 95, 5936–5945.

Fоske Johnsen, J., Grоnmo Kischel S., Sætervik Rognskog M., VagleI Engelien Johanssen J.R., Ruud L.E., & Ferneborg S. (2021). Investigating cow−calf contact in a cow-driven system: Performance of cow and calf. Journal of Dairy Research, 88, 56-59. https://doi.org/10.1017/S002202992100020.

Gaillard, C., Meagher, R.K., Von Keyserlingk, M.A.G., & Weary, D.M., (2014). Social housing improves dairy calves’ performance in two cognitive tests. PLoS One, 9, 90205. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0090205

Hyde, R.M., Green, M.J., Hudson, C., & Down, P.M. (2021). Factors associated with daily weight gain in preweaned calves on dairy farms. Preventive Veterinary Medicine, 190, 105320. https://doi.org/10.1016/j.prevetmed.2021.105320

Jensen, M. B., & Budde, M. (2006). The effects of milk feeding method and group size on feeding behavior and cross-sucking in group-housed dairy calves. Journal of Dairy Science, 89, 4778–4783. https://doi.org/10.3168/jds.S0022-0302(06)72527-9 .

Jensen, M. B., & Larsen, L. E. (2014). Effects of level of social contact on dairy calf behavior and health. Journal of Dairy Science, 97, 5035–5044. https://doi.org/10.3168/jds.2013-7311.

Mahendran, S.A., Wathes, D.C., Booth, R.E., Baker, N., & Blackie, N. (2023). Effects of individual and pair housing of calves on short-term health and behaviour on a UK commercial dairy farm. Animals (Basel), 13, 2140. https://doi.org/10.3390/ani13132140.

Mahendran, S.A., Wathes, D.C., Booth, R.E., & Blackie, N. (2022). A survey of calf management practices and farmer perceptions of calf housing in UK dairy herds. Journal of Dairy Science, 105, 409-423. https://doi.org/10.3168/jds.2021-20638

Mandel, R., Whay, H.R., Klement, E., & Nicol, C.J. (2016). Invited review: Environmental enrichment of dairy cows and calves in indoor housing. Journal of Dairy Science, 99, 1695-1715. https://doi.org/10.3168/jds.2015-9875

Miller-Cushon, E.K., (2024). Current research considering social behavior to improve welfare of commercially raised dairy calves. JDS Communications, 5, 264-269. https://doi.org/10.3168/jdsc.2023-0441

Neave, H.W., Costa, J.H.C., Weary, D.M., von Keyserlingk, M.A.G., (2018). Personality is associated with feeding behavior and performance in dairy calves. Journal of Dairy Science,101, 7437-7449. https://doi.org/10.3168/jds.2017-14248

Nikkhah, А., & Alimirzaei, M. (2022). Individual vs. Group Housing of Dairy Calves: An Arbitrary or Provisional Rule? World Journal of Agricultural. Science,7, 1-2. https://doi.org/10.33552/WJASS.2022.07.000668

Perttu, R.K., Ventura, B.A., & Endres, M.I. (2020). Youth and adult public views of dairy calf housing options. Journal of Dairy Science, 103, 8507-8517. https://doi.org/10.3168/jds.2019-17727

Pidpala, T.V. (Ed.), Ostapenko, O.M., Yasevin, S.Ye., Drovniak, O. W., Marykina, O.S., & Hrebeniuk, N.V. (2018). Intensive technolodies in dairy farming. [Intensive technolodies in dairy farming]. Mykolaiv. [in Ukrainian].

Placzek M., Christoph-Schulz I., & Barth K. (2021). Public attitude towards cow-calf separation and other common practices of calf rearing in dairy farming—A review. Organic Agriculture, 11, 41-50, https://doi.org/10.1007/s13165-020-00321-3.

Rademann, A., Schneider, M.L., & Waiblinger, S. (2025). Welfare of calves and heifers on dairy farms with cow-calf contact rearing or early separation. Frontiers in Veterinary Science. https://doi.org/10.3389/fvets.2025.1610084

Sirovica, L. V., Ritter, C., Hendricks J., Weary D.M., Gulati, S., & Von Keyserlingk  M.A.G (2022). Public attitude toward and perceptions of dairy cattle welfare in cow-calf management systems differing in type of social and maternal contact. Journal of Dairy Science, 105, 3248-3268. https://doi.org/10.3168/jds.2021-21344

Stull, C., & Reynolds, J., (2008). Calf welfare. Veterinary Clinics of North America Food Animal Practice, 24, 191–203. https://doi.org/10.1016/j.cvfa.2007.12.001.

Takeda, K, Sato, S, & Sugawara, K., (2003). Familiarity and group size affect emotional stress in Japanese Black heifers. Applied Animal Behaviour Science, 82, 1–11. https://doi.org/10.1016/S0168-1591(03)00039-X

United States Department of Agriculture, Dairy 2014, Part 1: Dairy Cattle Management Practices in the United States; USDA: Fort Collins, CO, USA, 2016.

Whalin, L., Weary, D. M., & van Keyserlingk, M.A.G. (2021). Understanding behavioural development of calves in natural settings to inform calf management. Animals (Basel), 11, 2446. https://doi.org/10.3390/ani11082446.

Wormsbecher, L., Bergeron, R., Haley, D., De Passillé, A.M., Rushen J., & Vasseur, E. (2017). A method of outdoor housing dairy calves in pairs using individual calf hutches. Journal of Dairy Science,100, 7493-7506. https://doi.org/10.3168/jds.2017-12559

Zubrych, O., (2006). Raising replacement heifers at different feeding levels. Livestock of Ukraine, 2, 9–10.