---

В умовах постійно зростаючого дефіциту підстилкових матеріалів  все більше поширення знаходить практика їх багатократного використання після регенерації. Однак, відомі способи регенерації підстилки, такі як біотермічне компостування в буртах без накривання або з накриванням буртів  мають певні недоліки і потребують вдосконалення в напрямку інтенсифікації біотермічних процесів та підвищення рівня знезараження. Також ці способи стосуються, в основному, підстилки курчат-бройлерів. Основні ж кінетичні закономірності процесів регенерації використаної підстилки інших видів птиці вивчено недостатньо. Враховуючи вищенаведене, метою наших досліджень була розробка вдосконаленого способу регенерації використаної підстилки індиків та вивчення його  впливу порівняно з відомими способами на кінетику процесу  біотермічної обробки, хімічний склад та мікробне обсіменіння підстилки. Було розроблено вдосконалений спосіб регенерації, який передбачав додавання до підстилки спеціального мікробіологічного препарату та опромінення поверхні бурта в процесі компостування ультрафіолетовим випромінюванням (УФВ). Для порівняння застосовувалися відомі способи регенерації підстилки: 1К – шляхом компостування в бурті; 2К – те ж саме й, окрім того,  вкривання підстилки в процесі компостування плівкою. Як засвідчили результати досліджень, додавання мікробіологічного препарату та накривання бурта плівкою сприяло підвищенню температури підстилки під час її біотермічної обробки на 1,2 – 9,4 ^оС (Р ≤ 0,05). Додавання мікробіологічного препарату та опромінення поверхні бурта УФВ давало змогу зменшити емісію аміаку з підстилки в процесі її регенерації на 4 – 25 мг/м² за год. порівняно з першим контрольним варіантом (P ≤ 0,01), в той час як при накриванні бурта плівкою вона збільшувалася. Найбільший вміст азоту після біотермічної обробки  відмічено у  підстилці, регенерація якої виконувалася згідно вдосконаленого способу, а найменший у варіанті, де бурт вкривали плівкою. Після біотермічної обробки мікробне обсіменіння підстилки ентеробактеріями всередині буртів зменшилося в усіх варіантах: в першому контрольному на 90 %, за вкривання бурта плівкою на 93 %, за додавання мікробіологічного препарату та опромінення бурта ультрафіолетовим випромінюванням (вдосконалений спосіб) на 95 %. Вкривання плівкою, а особливо опромінення бурта ультрафіолетовим випромінюванням дало змогу істотно зменшити мікробне обсіменіння підстилки і на поверхні буртів. Мікробне обсіменіння підстилки грибковими мікроорганізмами після регенерації зменшилося в 2,5 рази – на поверхні буртів, та в 5 разів – в  їх середині.

Бібліографічний список

1. Lavergne T. K., Stephens M. F., Schellinger D., Carney W. A. In-house pasteurization of broiler litter. LSU, Agric. Center, Baton Rouge, 2006. 16 p. URL: https://www.lsuagcenter.com/nr/rdonlyres/696449c7-ca3f-4a92-9ed4-0c67587dcc6a/ 29454/pub2955inhousepastuerization.pdf (date of access: 07.10. 2020).
2. Modini R. L., Agranovski V., Meyer N. K., Ggalagher E. Dust emissions from a tunnel-ventilated broiler poultry shed with fresh and partially reused litter Animal Production Science. 2010. № 50. Р. 552–556. doi: https://doi.org/10.1071/AN09207
3. Lopes M., Roll V. S., Leite F. L., Dai Pra M. A., Xayier E. G., Heres T., Valente B. S. Quicklime treatment and stirring of different poultry litter substrates for reducing pathogenic bacteria counts Poultry Science. 2013. Vol. 92. P. 638–644. doi: https://doi.org/10.3382/ps.2012-02700
4. Sonoda L. T., Moura D. J., Bueno L. G. F., Cordeiro D. C., Mendes A. S. Broiler litter reutilization applying different composting concepts. Brazilian Journal of Poultry Science. Vol. 14. № 3. P. 227–232.doi: https://doi.org/10.1590/S1516-635X2012000300011 (date of access: 14.10.2021).
5. Karthiga S., Sharmilaa Methodologies for re-use of poultry litter in broiler farms. International Journal of Civil Engineering and Technology. 2018. Vol. 9(4). P.230–233.
6. Mesa D., Lourenco M., Souza A., Bueno A., Pereira A., Sfeir M., Santin E. Influence of Covering Reused Broiler Litter with Plastic Canvas on Litter Characteristics and Bacteriology and the Subsequent Immunity and Microbiology of Broilers. Brazilian Journal of Poultry Science. 2016. Vol. 18. № 4. P. 563-572. doi: http://dx.doi.org/10.1590/1806-9061-2015-0061.
7. Kelleher B. P., Leahy J. J., Henihan A. M., O’Dwyer T. F., Sutton D., Leahy M. J. Advances in poultry litter disposal technology. Bioresource Technology. 2002. Vol. 83(1). P. 27–36. doi: https://doi.org/10.1016/S0960-8524(01)00133-X.
8. Ginting D., Kessavalou A., Eghball B., Doran J. W. Greenhouse gas emissions and soil indicators four years after manure and composta applications. Journal of Environment Quality. 2003. Vol. 32(1). 23–32. doi:10.2134/jeq2003.2300.
9. Liang Y., Payne J. B., Penn C., Tabler G. T., Watkins S. E., VanDevender K. W., Purswell J. L. Systematic evaluation of in-house broiler litter windrowing effects on production benefits and environmental impact. Journal of Applied Poultry Research. 2014. Vol. 23(4). P. 625–638. doi: https://doi.org/10.3382/japr.2014-00960.
10. Мельник В. О., Рябініна О. В., Руда С. В. Вплив мікробних препаратів на процес компостування пташиного посліду Сучасне птахівництво. 2019. № 11–12. С. 18–22.
11. Мельник В. О., Рябініна О. В., Гавілей О. В., Чаплигін Е. В. Компостування птиці, що загинула. Сучасне птахівництво. 2020. № 5–6. C. 18–25.