Вплив приросту живої маси вівцематок у нерепродуктивний період на їх відтворні та материнські якості

DOI: 10.32900/2312-8402-2022-127-162-171

Помітун І. А.,
д. с.-г. н., проф.,
https://orcid.org/0000-0002-7743-3600,
Косова Н. О.,
к. с.- г. н., с. н. с.,
https://orcid.org/0000-0001-7353-1994,
Паньків Л. П.,
к. с.-г. н., с. н. с.,
https://orcid.org/0000-0002-3295-2132,
Безвесільна А. В.,
м. н. с.,
Інститут тваринництва НААН

Ключові слова: вівцематки, відтворна здатність, жива маса, репродуктивний період, ягнята, інтенсивність росту


Дослідження було проведено в дослідному господарстві Інституту тваринництва НААН «Гонтарівка» на вівцематках Харківського внутрішньо породного типу породи прекос 3-8 річного віку. Для цього, у них безпосередньо після відлучення ягнят (початок травня 2020 р) було оцінено показники живої маси на електронних вагах з точністю до 0,1 кг. Після чого вівцематок утримували упродовж травня-вересня за табірно-пасовищної системи з підгодівлею зерном вівса по 0,5 кг/гол. за добу та випасом на природньому пасовищі. Перед початком проведення штучного осіменіння було також визначено живу масу тварин та її загальний приріст за пасовищний період (підготовки до нового циклу відтворення), а після ягніння враховано їх плідність, живу масу ягнят при народженні, у 20- та 90-добовому віці, а також настриг немитої вовни при стриженні.
Встановлено, що жива маса вівцематок, які в наступну відтворну кампанію народили одинаків збільшилася за нерепродуктивний період на 19,8 %, у маток які ягнилися двійнями цей показник зріс  на 22,2 %, а у тварин, що ягнилися  трійнями збільшився на 28,2 %. При цьому жива маса вівцематок, які в наступний період народили двійнят і трійнят у початковий період обліку була більшою проти тварин, що окотилися одинаками на 6,1-7,3 %.  При цьому різниця між першою та другою групами маток виявилась високовірогідною (р<0,001). Наприкінці облікового періоду різниця на користь вівцематок 2 та 3 груп проти першої групи збільшилась відповідно на 9,3 % (р<0,001) та 13,5 % (р<0,05).
Середньодобові прирости ягнят за період від їх народження до 20 діб мають доволі чітко означений зв’язок з показниками приросту живої маси їх матерів в період підготовки до нового циклу відтворення. Максимальний середньодобовий приріст ягнят було отримано від вівцематок, приріст живої маси яких за досліджуваний період склав від 10 до 15,9 кг. За цією ознакою ягнята перевищували решту ровесників  від 6,1 до 17,9 %.
Показники живої маси вівцематок перед їх осіменінням мають додатні коефіцієнти кореляцій з живою масою ягнят при народженні та відлученні, а також середньодобовими приростами ягнят за перші 20 діб їх життя. Вони склали відповідно 0,346; 0,243 та 0,113.

Бібліографічний список

  1. Помітун І. А., Косова Н. О., Рязанов П. О., Бойко Н. В., Кравцов А. В. Продуктивність овець різних генотипів, одержаних на проміжному етапі створення тварин спеціалізованого м’ясного типу. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. Харків, 2013. Вип. 109. С. 142–146.
  2. Похил В. І., Похил О. М., Лінський О. В., Голинська О. Ю. Промислове схрещування у вівчарстві за участі породи шароле. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України: Серія «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва». Київ, 2017. Вип. 271. С. 148–157.
  3. Заруба К. В., Дрозд С. Л. Результати використання м’ясних генотипів на вівцях асканійської породи. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва». Київ, 2017. № 271. С. 95-102.
  4. Заруба К. В., Дрозд С. Л. М’ясна продуктивність молодняку за промислового схрещування овець асканійської тонкорунної породи з м’ясними генотипами. Вівчарство і козівництво : міжвідом. темат. наук. зб. Нова Каховка : Піел, 2018. С. 39-47.
  5. Заруба К. В., Дрозд С. Л., Гладій І. А. Результаты скрещивания баранов-производителей зарубежной селекции с овцематками асканийской тонкорунной породы. Вівчарство і козівництво : міжвід. тем. наук. зб. Нова Каховка : Піел, 2019. С. 34-42.
  6. Нежлукченко Н. В. Відтворювальні якості овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи залежно від походження. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Тваринництво». Суми, 2015. Вип. 2(27). С. 175–179.
  7. deNicolo G., Morris S. T., Kenyon P. R., Kemp P. D., Morel P. C. H. Ewe reproduction and lambing performance in a five period mating system. New Zealand Journal of Agricultural Research 2008. Vol. 51. Is. 4. Р. 397-407. DOI: 10.1080/00288230809510470
  8. Notter D. R., Mousel M. R., Leeds T. D., Lewis G. S., Taylor J. B. Effects of rearing triplet lambs on ewe productivity, lamb survival and performance, and future ewe performance. Jornal Animal Science. 2018. Vol. 96. Is. 12. Р. 4944–4958, DOI: 10.1093/jas/sky364
  9. Pesántez-Pacheco J. L., Heras-Molina A., Torres-Rovira L., Sanz-Fernández M. V., Contreras C. G., Gómez M. V., Feyjoo P., Cáceres E., Mateo M. F., Hernández F., Ros P. M., González-Martin J. V., González-Bulnes A., Astiz S. Influence of Maternal Factors (Weight, Body Condition, Parity, and Pregnancy Rank) on Plasma Metabolites of Dairy Ewes and Their Lambs. Animals (Basel), 2019. Vol. 9. Is. 4. Р. 122. DOI: 10.3390/ani 9040122
  10. Gaskins C. T., Snowder G. D., Westman M. K., Evans M. Influence of body weight, age, and weight gain on fertility and prolificacy in four breeds of ewe lambs. Jornal Animal Science, 2005. Vol. 83. Is. 7. Р. 1680-1689. DOI: https://doi: 10.2527/2005.8371680x.
  11. Thompsom A. N., Bowen E., Keiller J., Pegler D., Kearney G., Rosales-Nieto C. A. The Number of Offspring Weaned from Ewe Lambs Is Affected Differently by Liveweight and Age at Breeding. Animals. 2021. Vol. 11. Is. 9. Р. 2733-2747. DOI: https://doi.org/10.3390/ani11092733