Вплив паратипових чинників на ефективність вирощування ремонтних телиць

DOI: 10.32900/2312-8402-2021-126-120-133

Піскун В. І.,
д. с.-г. н., с. н. с.,
http://orcid.org/0000-0003-0373-9268,
Антоненко С. Ф.,
д. с.-г. н., с. н. с.,
Адмін О. Є.,
к. с.-г. н., с. н. с.,
https://orcid.org/0000-0002-5070-8926,
Осипенко Т. Л.,
к. с.-г. н.,
https://orcid.org/0000-0002-2605-3587,
Адміна Н. Г.,
к. с.-г. н.,
https://orcid.org/0000-0001-5224-2640,
Золотарьов А. П.,
н. с.,
https://orcid.org/0000-0002-5532-3988,
Сікун М. В.,
к. с.-г. н.,
Інститут тваринництва НААН

Ключові слова: ремонтні телиці, паратипові чинники, жива маса, середньодобовий приріст, збереженість, багатокритеріальний аналіз, регресійна модель


У статті вивчено ефективність вирощування ремонтних телиць під впливом паратипових чинників.
Показники ефективності вирощування ремонтних телиць на відділенні «Гонтарівка» були гіршими в порівнянні з показниками відділення «Профінтерн» за 2018 рік у 1,2153 рази; за 2019 рік – 1,3449 разів та за 2020 рік –1,2372 рази.
Багатокритеріальний аналіз із урахуванням таких показників як вік першого осіменіння та кількість голів в групі, яких осіменили, свідчить про суттєву перевагу варіанту з використання соєвого шроту, для якого цільова функція за розглянутими критеріями була меншою і становила 0,0119 при тому, що  цільова функція варіанту із соняшниковим шротом – гірша в 2,3697 рази.
Встановлено вірогідний вплив року на інтенсивність росту ремонтного молодняку (р<0,001). Так, сила впливу цього фактору у ДП ДГ «Гонтарівка» складала 0,8 %, ДП ДГ «Кутузівка» – 4,1 % та ДП ДГ «Степне» – 1,8 %. Інтенсивність росту телиць протягом досліджуваного періоду у всіх господарствах дещо змінювалась. Збільшення середньодобових приростів між 2018 та 2021 роком у ДП ДГ «Гонтарівка» складала 124 г, у ДП ДГ «Кутузівка» – 164 г та у ДП ДГ «Степне» – 27 г (р<0,001). Однакові закономірності у змінах середньодобових приростів за роками у всіх господарствах свідчать про їх залежність від кліматичних умов року. Також визначено динаміку змін приростів ремонтних телиць залежно від їх віку, сила впливу якого у ДП ДГ «Гонтарівка» складала 5,26 %, у ДП ДГ «Кутузівка» – 7,43 %, у ДП ДГ «Степне» – 7,43 % (р<0,001). Середньодобові прирости також вірогідно залежали від середньомісячної температури повітря. Сила впливу цього чинника складала у ДП ДГ «Гонтарівка»  17,7 %, у ДП ДГ «Кутузівка» – 13,6 % та у ДП ДГ «Степне» – 9,6 % (р<0,001). Аналіз динаміки змін середньодобових місячних приростів за весь період показав, що влітку при зростанні температури повітря прирости знижувались. І, навпаки, у зимовий період при утриманні телиць в приміщеннях середньодобові прирости зростали. Коефіцієнт кореляції між приростом ремонтних телиць і середньомісячною температурою у ДП ДГ «Гонтарівка» був від’ємним (r= –0,159, p<0,001), а з віком тварин – додатним (r= +0,039, p<0,01). Для ДП ДГ «Кутузівка» значення коефіцієнтів за напрямом зв’язку не відрізнялись і складали відповідно –0,159 (p<0,001) та +0,190 (p<0,001). За даними розвитку тварин ДП ДГ «Степне» встановлено додатні зв’язки приростів із віком телиць (r= +0,187, p<0,001) та з середньомісячною температурою повітря (r= +0,151, p<0,01). За результатами розрахунків розроблено моделі прогнозування середньодобових приростів для дослідних господарств.

Бібліографічний список

  1. Іляшенко, Г. Д., Полупан Ю. П. Вплив генетичних та паратипних чинників на молочну продуктивність корів української червоної та чорно-рябої молочних порід. Вісник степу. Кіровоград: Кіровоградський ІАПВ УААН, 2009. Вип. 6. С. 129–136.
  2. Савчук Д. І., Полупан Ю. П., Сахацький П. С., Гаєвий В. В. Реакція великої рогатої худоби на деякі фактори середовища. Біологія тварин. Львів, 2001. Т. 3. № 1. С. 70–72.
  3. Гладій М. В., Полупан Ю. П., Базишина І. В., Безрутченко І. М., Полупан Н. Л. Вплив генетичних і паратипових чинників на господарськи корисні ознаки корів. Розведення і генетика тварин: міжвідом. темат. наук. зб. Київ, 2014. № 48. С. 48‑61.
  4. Belenkaya A. E. Influence of Paratypic Factors on the Productivity of Holstein Cow. International scientific and practical conference “AgroSMART – Smart solutions for agriculture” (AgroSMART 2018). Series: Advances in Engineering Research. 2018. Vol. 151. Р. 77‑80.
  5. Сірацький Й., Федорович Є. Правила вирощування високопродуктивного ремонтного молодняку. Пропозиція. 2000. № 7. С. 70-71.
  6. Мельник Ю. Ф. Залежність продуктивності худоби української червоно-рябої молочної породи від спадкових і паратипових факторів: автореф. дис…. канд. с.-г. наук: 06.02.01 / Ін-т розведення і генетики тварин НААН. Чубинське, 2000. 19 с.
  7. Шкурко Т. П. Продуктивне використання корів молочних порід. Дніпропетровськ: ІМА Пресс, 2009. 240 с.
  8. Семчук І. Я., Півторак Я. І., Дутка В. Р Організація нормованої годівлі та спрямованого вирощування ремонтних телиць. Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва: зб. наук. пр. / Білоцерків. держ. аграр. ун-т. Біла Церква, 2014. № 2. С. 43‑45.
  9. Костенко В. І. Інтенсивні методи вирощування ремонтного молодняку великої рогатої худоби: підручник. Київ : Видавництво Ліра-К, 2020. 188 с.
  10. Підпала Т. В., Ясевін С. Є., Дровняк О. В. Інтенсивне вирощування ремонтного молодняку молочної худоби. Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Вінниця, 2011. № 11 (51). С. 117‑120.
  11. Кругляк О. В. Формування високопродуктивних молочних стад як чинник підвищення ефективності виробництва молока. Економіка АПК. 2018. № 3. С.24‑31.
  12. Гавриленко М. Вимоги до росту і розвитку племінних телиць. Пропозиція. 2001. № 8. С. 80‑81.
  13. Мирский Моше. Молочная промышленность Израиля. 2004. 56 с.
  14. PiskunV. I., Yatsenko Yu. V., Yatsenko Yu. Yu. The concept of optimization of technological solutions of agricultural production. Modern engineering and innovative technologies. Germany, 2020. Is. 12. P. 1. Р. 5‑11. doi: 10.30890/2567-5273.2020-12-01-015.