Вплив методів розведення та віку свиноматок данської селекції на їх продуктивність

Завантажити PDF

DOI: 10.32900/2312-8402-2021-125-161-179

Повод М. Г.,
д. с.-г. н., професор,
https://orcid.org/0000-0002-2470-4921,
Михалко О. Г.,
асп.,
https://orcid.org/0000-0002-0736-2296,
Сумський національний аграрний університет,
Андрійчук В. Ф.,
к. с- г., доцент https://orcid.org/0000-0002-0736-2296,
Поліський національний університет

Ключові слова: свиноматка, порося, номер опоросу, відтворювальні якості, інтенсивність росту, методи розведення

В статті порівняно відтворювальні якості свиноматок данської селекції отриманих за різних методів розведення протягом їх семи опоросів в умовах одного господарства. Встановлено, що помісні свиноматки F1 отримані від матерів породи ландрас та кнурів данської великої білої породи мали достовірне перевищення за показником загальної кількості поросят при народженні над аналогами, отриманими методом зворотного схрещування двопородних свиноматок з кнурами породи данського ландрасу на 0,90 голови або 5,92 % (р<0,001). Як чистопородні свиноматки данського ландрасу, так помісні свиноматки достовірно перевищували ровесниць отриманих способом зворотного схрещування за кількістю мертвонароджених поросят на 1,17 голів або 45,88 % (р<0,001) та на 0,5 голови або 26,60 % (р<0,001) відповідно. Встановлено вірогідне відставання свиноматок отриманих методом зворотного схрещування за показником частки мертвонароджених поросят як від чистопородних аналогів на 5,03 % (р<0,05), так і від помісних аналогів – на 9,29% (р<0,05). Комплексний показник відтворювальних якостей, розрахований як оціночний індекс показав, що кращими такими якостями характеризувалося поголів’я за чистопородного розведення, де тварини набрали більше на 0,05 та на 0,74 бала ніж їх ровесники F1 та Fr відповідно. Розрахунок оціночного селекційного індексу відтворювальних якостей свиноматок дозволив стверджувати, що свиноматки, отримані від зворотного схрещування мали вищі його значення в 109,66 балів, що більше ніж у їх чистопородних однолітків – на 4,48 балів та помісних однолітків – на 3,96 балів. За результатами першого опоросу достовірної різниці за показниками загальної кількості поросят при народженні, багатоплідності, кількості поросят при відлученні, збереженості, масою гнізда при відлученні, масою 1 голови при відлученні між поголів’ям груп не встановлено, проте встановлено, що чистопородні свиноматки відносно аналогів отриманих від зворотного схрещування мали достовірно більшу кількість мертвонароджених поросят на 0,75 голови або 60,00 % (р<0,01) та частку мертвонароджених поросят на 5,09 % (р<0,01). Оцінка даних другого, четвертого, п’ятого та сьомого опоросів виявила відсутність вірогідної різниці по основній масі показників відтворних якостей свиноматок між поголів’ям всіх груп. Вивчення показників третього опоросу дало можливість стверджувати, що кількість мертвонароджених поросят в цей період була вірогідно вищою у свиноматок І контрольної групи відносно аналогів ІІ дослідної (F1) на 0,73 голови або 31,88 % (р<0,05) та відносно аналогів ІІІ дослідної (Fr) на 0,97 голови або 42,36 % (р<0,01). Згідно даних шостого опоросу поросята ІІ дослідної групи (F1)  перевищували за показником кількості при народженні на 1,77 голови або 12,46% (р<0,05) – аналогів контрольної, за показником багатоплідності – на 2,32 голови або 19,66 % (р<0,01) – аналогів контрольної та на 1,41 голову або 9,99 % (р<0,05) – аналогів ІІІ дослідної групи (Fr), але водночас поступались за показником збереженості ровесникам контрольної групи на 13,25 % (р<0,01). Міжгруповий аналіз даних показав, що під час шостого опоросу поросята ІІ дослідної групи (F1) перевищували за показником багатоплідності – на 2,32 голови або 19,66 % (р<0,01) – аналогів контрольної та на 1,41 голови або 9,99 % (р<0,05) – аналогів ІІІ дослідної групи (Fr). Вивчення динаміки абсолютних, середньодобових та відносних приростів поросят виявило, що як в контрольній групі (чистопородні данські ландраси), так і в ІІІ дослідній групі (Fr) в розрізі семи опоросів показники статистично не відрізнялись. Однак, поросята ІІ групи (F1) за шостого опоросу мали найбільші значення показників: абсолютний приріст склав – в 6,18 кг, перевищивши показники першого на 0,58 кг або 10,36 % (р<0,05), середньодобовий приріст – 221 г, що вище середніх показників за першого опоросу по групі на 20 г або 10,50 % (р<0,05) та відносний приріст – 138,62 %, що вище результатів першого на 7,23 % (р<0,01).

Бібліографічний список

  1. Березовский Н. Д., Почерняев Ф. К., Коротков В. А., Методика моделирования индексов для использования их в селекции свиней. Методы улучшения процессов селекции, разведения и воспроизводства свиней : метод. указ. Москва, 1986. С. 3–14
  2. Ващенко П. А., Прогнозування племінної цінності свиней на основі лінійних моделей, селекційних індексів та ДНК-маркерів : дис. … доктора с.-г. наук : 06.02.01. Миколаїв, 2019. 36 с.
  3. Волощук О. В. Обґрунтування використання кнурів-плідників французької селекції за промислового схрещування : дис.. … кандидата с.-г. наук : 02.01. Київ, 2019. 47 с.
  4. Гетя А. А., Організація селекційного прогресу в сучасному свинарстві. Полтава : Полтавський літератор, 2009. 192 c.
  5. Гришина Л. П. Методологія створення спеціалізованого типу свиней. Полтава : ТОВ «Фірма «Техсервіс. 2015. 236 с.
  6. Дмитрук Б. П., Клименко Л. В., Виробничий цикл у галузі свинарства: національний та світовий досвід. Київ : ЗАТ «Нічлава», 2006. 200 c.
  7. Дудка О. І., Карвацька І. М., Чічаєв О. М., Ефективність використання кнурів зарубіжної селекції в поєднаннях зі свиноматками вітчизняних порід. Науковий вісник “Асканія-Нова”. Нова Каховка, Вип. 11. С. 178–184. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvan_2018_11_21
  8. Лихач В. Я., Лихач А. В., Лагодієнко В. В., Коваль М. А., Відгодівельні якості помісного молодняку свиней. Вісник аграрної науки Причорномор’я. Миколаїв, 2015. Вип. 2. Т. 1. Ч. 2. С. 124–129.
  9. Піотрович Н. А., Формування відтворювальних якостей свиноматок та оцінка їх комбінаційної здатності : автореф. дис. … канд. с.-г. наук : 02.01. Миколаїв, 2017. 14 с.
  10. Руковицан О. В., Вплив порядкового номеру опоросу на продуктивність свиноматок великої білої породи. Студентський науковий вісник Миколаївського національного аграрного університету. Миколаїв, 2018. С. 243–249
  11. Церенюк О. М. Ефективна система гібридизації у свинарстві. Сучасне тваринництво. URL: http://agro-business.com.ua/agro/suchasne-tvarynnytstvo/item/8025-efektyvna-systema-hibrydyzatsii-u-svynarstvi.html (дата звернення: 15.02.2021 p.).
  12. Церенюк А. Н., Хватов А. І., Стрижак Т. А. Оцінка ефективності індексів материнської продуктивності свиней. Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Серія : Тваринництво. Вінниця, №3(42). С. 73–77.
  13. Babot, D., Chavez, E. R., Noguera, J. L. The effect of age at the first mating and herd size on the lifetime productivity of sows. Res. 2003. Іs. 52. Р.49–64. DOI: 10.1051/animres:2003001
  14. Knecht,, Srodon, S., Duzinski, K. The impact of season, parity and breed on selected reproductive performance parameters of sows. Arch. Anim. Breed., 2015. Is. 58. Р. 49–56.
  15. Koketsu, Y., Takahashi, H., Akachi, K. Longevity,lifetime pig production and productivity, and age at first con-ception in a cohort of gilts observed over six years on commer-cial farms. Vet. Med. Sci. 1999. Is. 61. Р. 1001–1005.
  16. Iida,, Koketsu, Y. Climatic factors associated with peripartum pig deaths during hot and humid or cold seasons. Prev Vet Med. 2014. Is. 115. Р. 166–172. DOI: 10.1016/j.prevetmed.2014.03.019.
  17. Romoser, M. R., Gall, T., Baumgard, L. H., Keating, F. A. Evaluating the efficacy of visual assessment of gilt vulva size prior to puberty on subsequent reproductive performance. Applied Animal Science. Is. 36. P. 694–700 https://doi.org/10.15232/aas.2020-02034
  18. Saito, H., Sasaki, Y., Koketsu, Y. Associations between Age of Gilts at First Mating and Lifetime Performance or Culling Risk in Commercial Herds. The Journal of veterinary medical science. 2010. 73(5). P. 555–559.
  19. Yazdi, M. H., Rydhemer, L., Rigmar-Cederberg, E., Lundeheim, N., Johansson, K. Genetic study of longevity in Swedish Landrace sows, Prod. Sci. 2000. Іs. 63. Р. 255–264.
  20. Sasaki, Y., Koketsu, Y. Sows having high lifetimeefficiency and high longevity associated with herd productivityin commercial herds. Sci. 2008. Is. 118. P. 140–146
  21. Schukken, Y. H., Buurman, J., Huirne, R. B. M., Willemse, A. H., Vernooy, J. C. M., van den Broek, J.,Verheijden, J. H. Evaluation of optimal age at first conception in giltsfrom data collected in commercial swine herds. J. Anim. Sci., 1994. Іs. 72. P. 1387–1392.
  22. Sterning, M., Rydhmer, L., Eliasson-Selling, L. Rela-tionships between age at puberty and interval from weaning toestrus and between estrus signs at puberty and after the firstweaning in pigs. Anim. Sci. 1998. Is. 76. P. 353–359.
  23. Yazdi, M. H., Rydhemer L., Rigmar-Cederberg E., Lundeheim N., Johansson K. Genetic study of longevity in Swedish Landrace sows, Livest. Sci. 2000. Іs. 63. P. 255–264. https://doi.org/10.1016/S0301-6226(99)00133-5