---

У роботі розглянуті питання технології утримання бджіл з метою підвищення активності гігієнічної поведінки як фактору природньої резистентності. Метою роботи було вивчення активності гігієнічної поведінки шляхом встановлення відмінностей у бджіл різних порід, районованих на території України, у різних сімʼях однієї породи на різних пасіках, здорових та з ознаками інфекційних хвороб, а також дослідження специфічності поведінки імаго бджіл щодо очищення тіла від паразитів (кліщів Varroa) та розпізнавання і видалення уражених лялечок із комірок розплоду. Показано залежність активності гігієнічної поведінки від породних особливостей та сили бджолиної сім᾿ї. Встановлено, що українська степова порода бджіл має виражену активність гігієнічної поведінки та є більш стійкою до зараження ектопаразитами та патогенами порівняно з карпатською породою. Різниця у тривалості повного очищення комірок у сімʼях бджіл української степової та карпатської порід становила в середньому 4±1 годину. Проведено вивчення гігієнічної поведінки медоносних бджіл до розпізнавання та видалення уражених лялечок із запечатаного робочого розплоду в межах однієї породи. Активність бджіл тривала протягом 6 діб, інтенсивність була максимальною у перші три доби: у середньому було видалено 64,5 % пошкоджених лялечок. Однак реакції бджіл були неспецифічними по відношенню до паразиту, через 6 діб не встановлено достовірних відмінностей між механічно пошкодженими комірками (47,7 %) та ураженими кліщем варроа (48,3 %)
Активність бджіл проявлялась впродовж шістьох діб, інтенсивність грумінгу та гігієнічної поведінки були максимальними протягом перших трьох діб: в середньому скинуто з тіла бджіл 77,4 % самок Varroa та видалено 64,5 % ушкоджених лялечок з комірок. Однак реакції бджіл не були специфічними щодо паразита, відповідні очищувальні рухи здійснювали бджоли й в контрольних дослідах.

Бібліографічний список

1. Федорук Р. С., Ковальчук І. І., Гавраняк А. Р. Фактори формування імунітету медоносних бджіл. Біологія тварин. Львів. 2009. Т. 11, № 1. С. 83–90.
2. Кривцова Л. С. Перспективы селекции на устойчивость пчелиных семей к нозематозу. Сб. научно-исследовательских работ по пчеловодству. Рыбное, 2000. С. 72–80.
3. Харитонов А. Н. Селекция устойчивых к заболеваниям пчел. Пчеловодство. 2006. № 7. С. 15–16.
4. Bar E., Rosenkranz P. Specific grooming behaviour towards brood cells infested with Varroa jacobsoni of different honey bee races. Ann. Univ. M. Curue-Sklodowska. Medicina Veterinaria. 1992. № 47. P. 1–6.
5. Chmielewski W. The attempt to characterize damage of Varroa jacobsoni Oud. body collected from winter hive debris. Ann. Univ. M. Curue-Sklodowska. Medicina Veterinaria. 1992. № 47. P. 19–22.
6. Spivak M., Gilliam M. Hygienic behaviour of honey bees and its application for cjntrol of brood diseases and varroa. Part I Hygienic behaviour resistance to American foulbrood. Bee World. 1998. № 79. P. 124–134.
7. Spivak M., Gilliam M. Hygienic behaviour of honey bees and its application for control of brood diseases and varroa. Part II: Studies on hygienic behaviour since the Rothenbuhler era. Bee World. 1998. V. 79, № 4. Р. 169–186.
8. Лабинская А. С. Микробиология с техникой микробиологических исследований. М. : Медицина, 1978. С. 155–156.
9. Kefuss J., Taber S., Van Pouecke J., Rey F. Un método prático para comprobar el comportamiento higiénico. Vida Apicola. 1996. № 76. Р. 26–29.
10. Акимов И. А., Кирюшин В. И. Возможные пути адаптации Apis mellifera (Hymenoptera, Apidae) к паразитированию клеща Varroa destructor. Вестник зоологи. 2008.  т. 42, № 13. С. 237–247.
11. Немкова С. Н., Маслий И. Г. Активность гигиенического поведения медоносной пчелы Apis mellifera L. (Hymenoptera: Apoidae). Известия Харьковского энтомологического общества. Харьков. 2004 (2005). Т. XII, вып. 1–2. С. 191–194.
12. Маслій І. Г., Нємкова С. М. Вплив різних факторів на активність “гігієнічної поведінки” у бджіл. Вісник Білоцерківського ДАУ : Зб. наук. праць. Біла Церква, 2006. Вип. 36. С. 96–100.
13. Delaplane, K. S., Hood W. M. Economic threshold for Varroa jacobsoni Oud. in the southeastern USA. Apidologie. 1999. Vol. 30, № 3. P. 383–395.
14. Gilliam M., Taber S., Lorenz B., Prest D. Factors affecting development of chalkbrood diseases in colonies of honey bees, Apis mellifera, fed pollen contaminated with Ascosphera apis. J. Invertebr. Patol. Vol. 52. P. 314–325.
15. Harbo J. R., Harris J. W. Selection honey bees for resistance to Varroa destructor. Apidologie. 1999. Vol. 30, №2. P. 183–196.
16. Ibrahim A., Spivak M. The relationship between hygienic behavior and suppression of mite reproduction as honey bee (Apis mellifera) mechanisms of resistance to Varroa destructor. Apidologie. 2006. Vol. 37, № 1. P. 31–40.
17. Milani N., Vedova G. D. Decline in the proportion of mites resistant to fluvalinate in a population of Varroa destructor not treated with pyrethroids. Apidologie. 2002. Vol. 33, № 4. P. 417–422.
18. Morse R. A., Miska D., Masenheimer J. A. Varroa Resistance in U. S. Honey Bees. American Bee Journal. 1991. № 131. P. 433–434.
19. Spivak M., Reuter G. S. Resistance to American foulbrood diseases by honey bee colonies Apis mellifera bred for hygienic behavior. Apidologie. 2001. Vol. 32, № 5. P. 555–565.
20. Thompson H. M., Brown M. A., Ball R. F., Bew M. H. First reported of Varroa destructor resistance to pyrethroids in the UK. Apidologie. 2002. Vol. 33, № 4. P. 357–366.
21. Vandame R., Morand S., Colin M. E., Belzuncer L. P. Parasitism in the social bee Apis mellifera: quantifying costs and benefits of behavioral resistance to Varroa destructor mites. Apidologie. 2002. Vol. 33, № 4. P. 433–445.
22. Palacio M. A., Rodriguez E., Goncalves L., Bedascarrasbure E., Spivak M. Original article Hygienic behaviors of honey bees in response to brood experimentally pin-killed or infected with Ascosphaera apis. Apidologie. 2010. Vol. 41. P. 602–61
23. Oxlery P. R., Spivak M., Oldroyd B. P. Six quantitative trait loci influence task thresholds for hygienic behaviour in honeybees (Apis mellifera). Molecular Ecology. 2010. Vol. 19, № 7. P. 1452-1461.