---

Об’єктом досліджень був масив племінних кобил новостворюваної української рисистої породної групи коней, облікований на 01.01.2023 року (n=194). З усіх кобил репродуктивного складу випробувано на іподромах 91,6 % з середньою жвавістю 2.12,9 хв. Визначено кількісні та якісні показники дослідженого масиву, генеалогічну структуру, визначено ефективність генеалогічних поєднань. У Дібрівському кінному заводі продукують найжвавіші кобили із середньою жвавістю 2.08,2±0,86 хв. Кобили Запорізького кінного заводу за призовою скоростиглістю переважають кобил інших кінних заводів (середня жвавість у 2-річному віці – 2.24,9±1,47 хв.) (p<0,01). З усіх оцінених кобил новостворюваної породної групи 12 % входять до класу жвавості 2.05 хв. і жвавіше і майже половина (48,8 %) до класу 2.10 хв. і жвавіше з перевагою градацій: 2.05,1-2.10,0 хв. (36,8 %), 2.10,1-2.15,0 хв. (19,7 %), 2.00,1-2.05 хв. (12,0 %), 2.15,1-2.20 хв (9,4 %). Найбільше кобил високого класу жвавості 2.05 хв. і жвавіше (32,3 %) та 2.10 хв. і жвавіше (67,7 %) продукують у Дібрівському кінному заводі. Загалом, жвавість є досить консолідованою ознакою (Cv=7,28) у кобил новостворюваної рисистої породної групи.
Оцінюванням промірів тіла встановлено перевагу кобил Дібрівського кінного заводу за висотою в холці і довжиною тулуба (p<0,05), за обхватом грудей та п’ястка кобили усіх кінних заводів практично не відрізняються, найвищу оцінку за походження, тип, екстер’єр та призову роботоздатність отримали кобили Дібрівського кінного заводу (p<0,05). За промірні показники найвищу оцінку отримали кобили Лимарівського кінного заводу.
Аналіз генеалогічної структури довів походження жеребців-плідників з 6, а кобил репродуктивного складу – з 9 генеалогічних ліній. Найбільш розвинена за наявністю жеребців і кобил – лінія Спіді Крауна (46,7 і 34,3 % відповідно). Найвища рекордна жвавість на дистанцію 1600 м (на рівні класу жвавості 2.10 хв. і жвавіше) притаманна кобилам ліній: Хут Муна (125,5±1,55 с) та Арні Алмахерста (127,6±1,37 с). Найбільш скоростиглі (найжвавіші у 2-річному віці) кобили ліній: Лоу Ганновера (142,7±3,17 с), Ворті Боя (143,1±1,53 с), Хут Муна (144,5±3,75 с) та Спіді Крауна (146,1±1,71 с). Досліджений масив кобил розподіляється на 25 маточних родин. Результати аналізу свідчать, що найбільш ефективно з генеалогічними лініями поєднується маточна родина Рути.

Бібліографічний список

1. Алещенко О. О., Россоха В. І., Тур Г. М. Генетична структура української популяції рисаків за поліморфними системами білків крові. Науково-технічний бюлетень ІТ НААН. Харків, 2010. № 103. С.105-112.
2. Барановський Д. І., Брагінець О. М., Хохлов А. М. Біометрія в програмному середовищі MS Excel: навчальний посібник. Харків: СПД ФО Бровін О. В., 2017. 90 с.
3. Буренко А. В. Ефективність підборів батьківських пар при отриманні орловських рисаків класу 2.05 і жвавіше за комплексом селекційних ознак. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. Харків, 2019. № 122. С. 60-73.
4. Gorniak W. Impact of the individual characteristics of French trotters on their racing performance. Turkish J. of Vet. and Animal Sci. 2020. Vol. 44. P.110-117.
5. Матеріали до апробації української рисистої породної групи / І. В. Ткачова, О. О. Корнієнко, В. І. Россоха, Г. М. Тур, О. О. Алещенко. Загальна редакція Ткачової І. В., Волкова Д. А. Харків, 2015. 132 с.
6. Програма селекції коней української рисистої породної групи до 2020 року. Ткаченко О. О., Ткачова І. В., Гданська К. В., Россоха В. І., Тур Г. М., Алещенко О. А. (Інститут тваринництва НААН)]; за ред. Н. В. Кудрявської, І. В. Ткачової. Х.: Інститут тваринництва НААН, 2015. 92 с.
7. Ткачова І. В. Збереження та удосконалення заводських порід коней в умовах обмеженого генофонду. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. Харків, 2017. № 118. С.180-191.
8. Ткачова І. В., Ткаченко О. О. Українська рисиста породна група коней. Аграрна наука – виробництву. Київ: Аграрна наука, 2017. № 3 (81). С. 21.
9. Ткачова І. В., Фролова Г. О., Платонова Н.П. Ефективність моделей підбору за генеалогічними групами при отриманні племінних кобил в орловській рисистій породі коней української популяції. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. Харків, 2022. № 128. С.188-197. https://doi.org/10.32900/2312-8402-2022-128-188-197
10. Thiruvenkadan A. K., Kandasamy N., Panneerselvam S. Inheritance of racing performance of trotter horses: an overview. Livest. Sci. 2009. № 124. 163-181. https://doi.org/10.1016/j.livsci.2009.01.010.