---

Викладено результати вивчення рівня нервової рівноваги коней гуцульської породи різних типів, ліній. Встановлено, що коні гуцульської породи мають високий рівень нервової рівноваги. Найкращою нервовою рівновагою характеризувалися кобили верхово-запряжного типу, які в тесті на лякливість отримали найвищу середню кількість балів, тоді як кобили первинного типу – найменшу. Кобили верхового типу отримали найбільшу середню кількість балів при оцінці за тестом в лабіринті.
За результатами тесту на лякливість найвищі показники належать жеребцям верхово-запряжного типу, а найнижчі – жеребцям первинного типу. За звуковим тестом найбільше балів отримали жеребці первинного типу, а за тестом в лабіринті – жеребці верхового типу.
Встановлено, що аналізовані ознаки нервової рівноваги жеребців та кобил різних ліній і типів є генетично обумовленими. Так, серед кобил найбільш врівноваженими характеризувалися дочки Пегазіка з лінії Гробі. Також досить високо оцінені дочки Гвинта із лінії Гургула. Найнижчими показниками в тесті лякливості виявилися дочки жеребця Педро з лінії Горала.
В тесті на лякливість найвище були оцінені сини Гвинта з лінії Гургула, найнижче – сини Педро з лінії Горала. В тесті в лабіринті з найкращими розумовими здібностями виявилися сини Пегазіка з лінії Гробі, найгіршими – сини Гвинта з лінії Гургула. Незважаючи на труднощі з подоланням лабіринту сини Гвинта мали найвищі показними довжини кроку.
Найбільшу середню довжину кроку серед коней трьох груп одержали жеребці і кобили верхового типу, а найменшу жеребці і кобили первинного типу. Кобили і жеребці верхово-запряжного типу за тим показником займали проміжне місце.
Результати наших досліджень підтверджують можливість практичного застосування методу оцінки нервової  рівноваги коней. Цінність даного методу полягає у використанні його не тільки в селекційно-племінній роботі але й в практичному застосуванні з метою підвищення економічної ефективності.

Бібліографічний список

1. Tomczyk-Wrona I., Gibala M., Brejta W. Kon huculski – wczoraj, dzis, jutr. Konf. 100 lat polskiej hodowli zwierzat gospodarskich w Karpatach. Krakow, 2018. S. 69–92.
2. Grodski W., Garncarz J., Ruda M. Dobre czasy dla hucula. Przeglad hodowlany. 2003. № S. 25–28.
3. Kamieniak J., Sapula M., Budzynska Characteristic of racing performance indexes in arabian mares considering mental balance. Іnternational symposium Current directions in breeding and utilization of horses. Krakow, 1999. S. 468–475.
4. Geringer de Oedenberg H., Kaminska K., Bogucka L. Obserwacje zachowan koni huculskich utrzymywanych systemem tabunowym oraz wplywu czynnikow klimatycznych na ich behawior. Nauk. UP Wroc., Biol. Hod. Zwierz. 2010. LX, № 577, 155–162.
5. Walendowska A., Nowicka-Posluszna A. Ocena niektorych zachowan koni wierzchowych. Kon polski. 1991. № S. 9–10.
6. Budzyński M., Słomka Z., Sołtys L. Analiza porównawcza wyników oceny pobudliwości nerwowej koni rasy huculskiej i koników polskich. Annales UMCS, sectio EE. 1990. Vol. XIII(17). S. 131–
7. Budzyński M., Kamieniak J., Sapula M., Sołtys L., Budzyńska M., Krupa, Brejta M. Charakterystyka reaktywności nerwowej koni huculskich. Annales UMCS, sectio EE. 2001. Vol. XIX(22). S. 172–179.
8. Головач М. Й. Селекційні аспекти збереження генофонду коней гуцульської породи. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. Харків, 2012. № 106. С. 44–50.
9. Ткачова І. В., Головач М. Й. Золотий генофонд України. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. Харків, 2010. № 103.  С. 3– 7.
10. Головач М. Й., Головач М. М. Походження ліній і типів коней гуцульської породи. Вісник аграрної науки. 2007. № 2. С. 50–54.