---

Представлено результати досліджень рівня гетерозису (гіпотетичного та істинного) і ступеня фенотипового домінування основних господарсько-цінних ознак у гібридів шовковичного шовкопряда Bombyx Mori L. першого покоління. Схрещування проводили за повною діалельною схемою, яка включала 16 варіантів (12 гібридів та 4 батьківські форми) по 50 мг у триразовій повторності.
Вивчено типи успадкування та рівень гетерозису основних господарсько-цінних ознак у гібридів F₁ шовковичного шовкопряда. Виявлено, що між лініями Г2, Г4, Г6 та Г7 шовковичного шовкопряда успадкування за ознаками життєздатність гусениць, середня маса кокону та шовконосність самців переважно позитивне наддомінування, а за шовконосністю самок – депресія (негативне наддомінування).
Визначення ефекту гетерозису та ступеня фенотипового домінування дозволило виявити 7 кращих комбінацій за життєздатністю гусениць порівняно з батьківськими формами, серед них найкращими були гібриди Г2×Г6 та Г6×Г2 з найвищим ступенем фенотипового домінування (позитивне наддомінування) – 7,8 та 9,0, при цьому гіпотетичний гетерозис становив 11,0 % та 12,7 %, істинний гетерозис – 9,4 % та 11,1 % відповідно.
За масою кокону з 12 гібридних комбінацій ефект гетерозису (позитивне наддомінування) виявлено у 8 гібридів, часткове позитивне успадкування – у 3, та проміжний тип домінування – у 1.
За шовконосністю самок найвищим рівнем гіпотетичного та істинного гетерозису відзначилися гібриди Г6×Г4 (Ht=9,00 %, Hbt=8,30 %) та Г6×Г7 (Ht=1,68 %, Hbt=1,43 %), успадкування яких ішло за типом позитивного наддомінування (13,92 та 6,80 відповідно), а у 5 комбінаціях спостерігалася гібридна депресія, у 3 – проміжне успадкування та по одному – часткове позитивне та негативне домінування.
За шовконосністю самців у 9 гібридів успадкування ішло за типом позитивного наддомінування.
Напрацювання високоякісного біоматеріалу шовковичного шовкопряда сприяє розширенню можливостей його використання у різних сферах життєдіяльності людини.

Бібліогафічний список

1. Евлагина Е. Г., Селионова М. И., Богословский В. В. Тутовый шелкопряд как корм для сельскохозяйственных животных. Инновационные агробиотехнологии в животноводстве и ветеринарной медицине : I Евразийская науч.-практ. конф. (Санкт-Петербург, 17–20 нояб. 2015 г.). СПб., 2015. С. 132–135.
2. Raubenheimer D., Rothman J. М. Nutritional Ecology of Entomophagy in Humans and Other Primates. Rev. Entomol. 2013. Vol. 58. P. 141–160.
3. Злотін О. З., Маркіна Т. Ю. Біоіндикація стану природного середовища. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Харків : ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2014. 114 с.
4. Маркіна Т. Ю., Злотін О. З. Шовковичний шовкопряд як тест-об’єкт для біоіндикації забруднення довкілля. Матер. Міжнар. науков. конф. присвяченої 50-річчу функціонування високогірного біологічного стаціонару Пожижевська (23-27 вер. 2008 р.). Львів, 2008. С. 272–273.
5. Маркина Т. Ю. Гомеостатические свойства искусственных популяций насекомых и способы управления их состоянием : монография. Х. : Планета-Принт, 2019. 380 с.
6. Tazima Y., Doira H. The silkworm important labolatory tool. Tokyo. 1978. 247 p.
7. Ghosh A., Ray M., Gangopadhyay D. Evaluation of proximate composition and antioxidant properties in silk-industrial byproduct LWT. Food Science and Technology, Vol. 132. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2020.109900
8. Рашидова С. Ш., Милушева Р. Ю. Хитин и хитозан Bombyx mori. Синтез, свойства и применение. Ташкент. 2009. 246 с.
9. Милушева Р. Ю., Пирниязов К. К., Рашидова С. Ш. Очистка хитозана Bombyx Mori. Вестник ТвГУ. Серия «Химия». 2016. № 2. С. 119-12
10. Шукуров И. Б., Шукурова В. И., Шукурова С. И., Сулейманов С. Ф. Исследование механизма действия хитозана при лечении термихеских ожогов. Вісник проблем біології і медицини, Полтава 2012. Вип. 1 (91), С. 191-193
11. Vokhidova N. R., Sattarov M. E., Kareva N. D., Rashidova S. Sh. Fungicide Features of the Nanosystems of Silkworm (Bombyx mori) Chitosan with Copper Ions. Microbiology, 2014, Vol. 83, №. 6, P. 751-753 https://doi.org/10.1134/S0026261714060204
12. Manni L., Ghorbel-Bellaaj O., Jellouli K., Younes I., Nasri M. Extraction and characterization of chitin, chitosan, and protein hydrolysates prepared from shrimp waste by treatment with crude protease from Bacillus cereus SV1. Biochem. Biotechnol. 2010. 162 345-357. https://doi.org/10.1007/s12010-009-8846-y
13. Литовченко А. М., Білоус О. В., Кудрявська Н. В. та ін. Програма селекції з породами та гібридами шовковичного шовкопряда на 2003-2010 роки. К. : Державний науково-виробничий концерн ,,Селекціяˮ. 2003. 36 с.
14. Ларькина Е. А., Акилов У. Х., Туйчиев Ж. Ш., Асронов Э. К., Солиева М. Б., Абдикаюмова Н. К. Использование способов управления размножением тутового шелкопряда (Bombyx mori) в практическом шелководстве. Аграрная наука. 2022. 1(7-8). 114-120. https://doi.org/10.32634/0869-8155-2022-361-7-8-114-120
15. Батирова А. Н., Умаров Ш. Р. Особенности получения межпородных и межлинейных гибридных комбинаций тутового шелкопряда. Аграрная наука. 2019. (7-8). 29-30. https://doi.org/10.32634/0869-8155-2019-330-7-29-30
16. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) М. : Книга по Требованию. 2012. 352 с.
17. Рокицкий П. Ф. Введение в статистическую генетику. Минск : Вышэйшая школа, 1978. 448 с.
18. Злотин А. З. Техническая энтомология : справочное пособие К. : Наук. думка, 1989. 183 с.
19. Matzinger D. F., Mannand T. J., Cockerham C. C. Diallel cross in Nicotiana tabacum. Crop Science. 2, 238–286.
20. Fonseca S., Patterson F. L. Hybrid vigor in a seven parent diallel cross in common winter wheat (Triticum aestivum). Crop Science. 1968. 1, 85‒88.
21. Griffing B. Analysis of quantitative gene-action by constant parent regression and related techniques. Genetics, 35, 303‒321.
22. Beil G. M., Atkins R. E. Inheritance of quantitative characters in grain sorghum. Iowa State Journal, 39, 3.
23. Заїка Є. В. Ефект гетерозису та успадкування господарсько цінних ознак у гібридів F₁ пшениці м’якої озимої в зоні Північного Лісостепу. Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2015. № 5. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nd_2015_5_19
24. Тромсюк В. Д., Бугайов В. Д. Рівень гетерозису та ступінь фенотипового домінування основних ознак продуктивності у F₁ тритикале озимого. Вісник Сумського національного аграрного університету, Серія «Агрономія і біологія», 2021. Вип. 1 (43), С. 49-54 https://doi.org/10.32845/agrobio.2021.1.7
25. Федоренко І. В. Прояв основних кількісних ознак продуктивності гібридів F₁ пшениці м’якої ярої. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. Житомир, 2015. № 1 (47), т. 1. С. 269-275
26. Панченко О. М., Маркіна Т. Ю. Оцінка високошовконосних ліній шовковичного шовкопряда (Bombyx Mori L.) за життєздатністю та продуктивністю. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія ,,Тваринництво”. Суми, 2020. Вип. 4 (43), С. 65–70. https://doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.4.10
27. Jeong W., Choi J., Baf К., Sunk H. Heterosis, inbreeding depression and combining ability of bave characters in silkworm by diallel crosses. Research reports of Korea Technology Research Inst, V. 2. P. 49–56.