Продуктивність та поведінка корів різного віку за зміни технології доїння

DOI: 10.32900/2312-8402-2021-126-36-44

Борщ О. О.,
к. с.-г. н., доцент,
https://orcid.org/0000-0002-8450-2109,
Борщ О. В.,
к. с.-г. н., доцент,
https://orcid.org/0000-0001-5174-1309,
Федорченко М. М.,
к. с.-г. н., доцент,
https://orcid.org/0000-0002-5692-8890,
Білоцерківський Національний аграрний університет

Ключові слова: молочні корови, адаптація, безприв’язне утримання, доїння, поведінка, доїльна установка «Ялинка»


Метою досліджень було вивчити особливості основних поведінкових реакцій первісток та корів ІІ і ІІІ лактацій у період роздою за зміни умов утримання і доїння та динаміки продуктивності всього поголів’я ферми упродовж адаптаційного періоду (30 діб). Дослідження проводили у НВЦ БНАУ (Білоцерківський район, Київська область) на коровах української чорно-рябої молочної породи. Для проведення етологічних досліджень було сформовано дві групи корів: первістки (n=11) та крови ІІ і ІІІ лактацій (n=14). Динаміку зміни продуктивності вивчали на всьому поголів’ї ферми (n=72) яке розділили на групи первісток (n=11) та корів ІІ і старше лактацій (n=61). Поголів’я корів ІІ лактації і старше утримувалось безприв’язно у приміщенні капітального типу (Д×Ш×В 78×21×5 м) на 200 голів, а нетелей узимку – у капітальних реконструйованих під безприв’язне утримання приміщеннях та влітку на вигульних майданчиках. Групу корів ІІ лактації і старше до зміни умов утримання доїли на установці паралельно-прохідного типу. Групу первісток після отелення доїли пересувною мобільною доїльною установкою з відром. Тварин обох груп через 10 діб після отелення було переведено до іншого реконструйованого під безприв’язно-боксове утримання капітального приміщення на 150 голів (78×21×5 м) з доїнням у доїльному залі на установці «Ялинка» 2×6. Встановлено, що група первісток мала кращі адаптаційні ознаки порівняно з групою корів ІІ і ІІІ лактацій, що підтверджено коротшим терміном досягнення співвідношення актів добової поведінки, котрі обумовлено графіком «ідеального дня». Значення індексу комфорту у первісток відповідали рекомендованим нормам починаючи з  11-15 доби (ІІІ період), а індексу використання стійла – починаючи з 6-10 доби (ІІ період). У групі корів ІІ і ІІІ лактацій значення цих індексів відповідали нормі відповідно з 16-20 доби (ІV період) та з 11-15 доби (ІІІ період). Первістки продемонстрували вищі адаптаційні ознаки щодо тривалості поїдання кормів порівняно з коровами ІІ і ІІІ лактацій (6-10 доба). Тривалість поїдання корму у групах корів ІІ і ІІІ лактацій відповідала рекомендованим значення починаючи з ІІІ періоду (11-15 доба). Корови ІІ і старше лактацій упродовж адаптаційного періоду переважали за добовою продуктивністю первісток на 1,48-1,90 кг. При цьому група первісток упродовж 30-денного адаптаційного періоду збільшила продуктивність  на 1,07 кг, а група корів ІІ і старше лактацій – на 0,73 кг.

Бібліографічний список

  1. Рубан С. Ю., Борщ О. О., Борщ О. В. Сучасні технології виробництва молока (особливості експлуатації, технологічні рішення, ескізні проекти). Харків: ФОП Бровін О. В., 2017. 172 с.
  2. Ruban S., Borshch O. O., Borshch O. V., Orischuk O., Balatskiy, Y., Fedorchenko, M., Kachan, A., & Zlochevskiy, M. The impact of high temperatures on respiration rate, breathing condition and productivity of dairy cows in different production systems. Animal Science Papers and Reports. 2020. Vol. 38 (l). P. 61–72.
  3. Хмельничий Л. М., Подоба Б. Є. Удосконалення стада з розведення української червоно-рябої молочної породи за показниками довічної продуктивності. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Тваринництво. Суми. 2014. Вип. 2 (1). С. 91–97.
  4. Козій В. І. Добробут тварин (історичні, наукові та нормативні аспекти): навчальний посібник. Біла Церква. 2012. 319 с.
  5. Borshch O. O., Ruban S. Yu., Borshch O. V. The influence of genotypic and phenotypic factors on the comfort and welfare rates of cows during the period of global climate changes. Agraarteadus. 2021. Vol. 1. Р. 25–34. doi: https://doi.org/10.15159/jas.21.12
  6. Borshch O. O., Ruban S. Yu., Borshch O. V., Polishchuk V. M. Bioenergetic and ethological features of the first-calf heifers of different genotypes. Ukrainian Journal of Veterinary and Agricultural Sciences. 2021. Vol. 4. № (1). P. 51–55. doi: 10.32718/ujvas4-1.10
  7. Sitkowska B., Piwczyński D., Aerts J., Waśkowicz M. Changes in milking parameters with robotic milking. Archive Animal Breeding. 2015. Vol. 58. Р. 137–143. doi: https://doi.org/10.5194/aab-58-137-2015
  8. Krawczel P., Grant R. Effect of cow comfort on milk quality, productivity and behaviorin. NMC Annual Meeting Proceedings. 2009. P. 15–24. URL: https://www.afimilk.com/app/uploads/effects_of_cow_comfort_on_milk_quality_productivity_and_behavior.pdf (date of access: 15.10.21).
  9. Nelson A. J. On-farm nutrition diagnostics. Nutrition Management Involvement Opportunities for Dairy Practitioners. Proceedings of the 29th Annual Conference. American Association of Bovine Practitioners (September 12-14, 1996). San Diego, California. 1996. P. 76–85. doi: https://doi.org/10.21423/aabppro19965940
  10. Overton M. W., Sischo W. M., Temple G. H., Moore D. A. Using time-lapse video photography to assess dairy cattle lying behavior in a free-stall barn. Journal of Dairy Science. 2002. Vol. 85(9). P. 2407–2413. doi: https://doi.org/10.3168/jds.S0022-0302(02)74323-3.
  11. Cook N. B., Bennett T. B., Nordlund K. V. Monitoring indices of cow comfort in free-stall-housed dairy herds. Journal of Dairy Science. 2005. Vol. 88(11). P. 3876–3885. doi: https://doi.org/10.3168/jds.S0022-0302(05)73073-3
  12. Tucker C. B., Weary D. M. Fraser D. Influence of neck-rail placement on free-stall preference, use, and cleanliness. Journal of Dairy Science. 2005. Vol. 88(8). P. 2730–2737. doi: https://doi.org/10.3168/jds.S0022-0302(05)72952-0
  13. Mein G. A., Neijenhuis F., Morgan W. F., Reinemann D. J., Hillerton J. E., Baines J. R., Ohnstad I., Rasmussen M. D., Timms L., Britt J. S., Farnsworth R., Cook N.& Hemling T. Evaluation of bovine teat condition in commercial dairy herds: 1. Noninfectious factors. Procceedings. 2nd International Symposium on Mastitis and Milk Quality. National Mastitis Council Inc., Vancouver, BC, Canada, 2001. P. 347–351. URL: https://milkquality.wisc.edu/wp-content/uploads/sites/212/2011/09/ evaluation-of-bovine-teat-condition.pdf (date of access: 15.10.21).
  14. Sprecher D. J., Hosteler D. E., Kaneene J. B. A lameness scoring system that uses posture and locomotion to predict dairy cattle reproductive performance. Theriogenology. 1997. Vol. 47(6). P. 1179–1187. doi: https://doi.org/10.1016/s0093-691x(97)00098-8
  15. Mee J. F., Boyle L. A. Assessing whether dairy cow welfare is “better” in pasture-based than in confinement-based management systems. New Zealand Veterinary Journal. 2020. Vol.68(3). P. 135–135. doi: https://doi.org/10.1080/00480169.2020.1721034
  16. Pérez-Ramírez E., Peyraud J. L., Delagarde R. Restricting daily time at pasture at low and high pasture allowance: Effects on pasture intake and behavioral adaptation of lactating dairy cows. Journal of Dairy Science. 2009. Vol. 92(7). P. 3331–3340. doi: https://doi.org/ 10.3168/jds.2008-1951