DOI: 10.32900/2312-8402-2021-126-99-111
Ключові слова: асканійська тонкорунна порода, таврійський внутрішньопородний тип, жива маса, кросбридинг, настриг, вихід митої вовни, сортування вовни, еколого-технологічні умови, порода шароле
Дослідження проведено впродовж 2013-2021 рр. в умовах племінного репродуктора ТОВ «Агрофірма «Маяк» Котелевського району Полтавської області.
Порівнюючи показники тварин за оцінки у 2013 році з сучасним стадом, виявлено, що по групі маток жива маса відрізняється лише на 1,4%. Ремонтні барани сучасного стада перевищують за цією ознакою на 13,1%, а дорослі плідники поступаються на 20,7%. Останнє є наслідком інтенсивного використання основних баранів у зв’язку з їх використанням у продовж 6-місячного циклу відтворення, який застосовується нині у господарстві. Вовнова продуктивність маток сучасного стада на 20,9% вище за показники вихідного поголів’я. Настриг немитої вовни у плідників зменшився на 15,1%, а по ремонтній групі – навпаки збільшився майже на 40%. Останнє є наслідком більш високого тиску добору при формуванні ремонтної групи плідників на сучасному етапі роботи зі стадом, порівняно з попереднім періодом. Істотних розбіжностей за показником довжини вовни у овець різних груп за період що порівнювався виявлено не було.
Залежно від віку при бонітуванні, показники живої маси ярок ТТАс істотно різнилися. Тварини народжені у березні, переважали як молодших (12-13-місячного віку, народжених у квітні-травні) на 2,2 та 10,1%, так і старших (15-місячних) на 2,6%. При цьому ярки сучасного стада в цілому на 16,6% перевищують за живою масою показники ровесниць, які були вирощені до закупівлі в материнському стаді – племзаводі ДПДГ «Асканійське».
За настригом немитої вовни перевага була за найстаршими тваринами (15-місячного віку, народжені у лютому) на 13,5-24,2%.
Встановлено, що за показниками живої маси та настригу немитої вовни помісні ярки ½ ТТАс х ½ Ш переважали чистопородних ровесниць на 7,8 кг (14,5%). Різниця за живою масою порівняно з чистопородними тваринами таврійського типу асканійської тонкорунної породи, які ягнилися у 15-місячному віці склала 7,2 кг, або 13,1% (р≤0,01), а між ровесницями, що не ягнилися – 9,7 кг (16,8%). Різниці за настригом немитої вовни та довжиною штапелю виявлено не було.
Бібліографічний список
- Антонець О. Г., Кравченко А. Ф. Продуктивність переярок таврійського типу різних ліній. Міжвідом. темат. наук. зб. Вівчарство і козівництво. Нова Каховка : Піел, С. 147-153.
- Бакай О., Горб К., Вовченко Б. Формування м’ясної продуктивності молодняку овець асканійської тонкорунної породи. Таврійський науковий вісник, 2020, Вип. 116. URI: http://dspace.ksau.kherson.ua/handle/123456789/5611 (дата звернення: 12.12.21)
- Заруба К. В., Дрозд С. Л. Результати використання м’ясних генотипів на вівцях асканійської породи. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва». Київ, 2017. № 271. С. 95–102.
- Заруба К. В., Дрозд С. Л. М’ясна продуктивність молодняку за промислового схрещування овець асканійської тонкорунної породи з м’ясними генотипами. Вівчарство і козівництво: міжвідом. темат. наук. зб. / Ін-т тваринництва степових районів «Асканя Нова» НААН. Нова Каховка : Піел, 2018. С. 39–47.
- Заруба К. В., Дрозд С. Л., Гладій І. А. Результаты скрещивания баранов-производителей зарубежной селекции с овцематками асканийской тонкорунной породы. Вівчарство і козівництво: міжвід. тем. наук. зб. / Ін-т тваринництва степових районів «Асканя Нова» НААН. Нова Каховка : Піел, 2019. С. 34–42.
- Машнер О. А., Люцканов П. І. М’ясна продуктивність помісних ягнят різних генотипів. Розведення і генетика тварин / Ін-т розведення і генетики тварин НААН ім. М. В.Зубця. Київ, 2019. Вип. 57. С. 95–101. doi: https://doi.org/10.31073/abg.57
- Меркурьева Е. К. Биометрия в селекции и генетике сельскохозяйственных животных. Москва: Колос, 1970. С. 378–392.
- Нежлукченко Н. В. Відтворювальні якості овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи залежно від походження. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Тваринництво». Суми, 2015. Вип. 2(27). С. 175–179.
- Помітун І. А., Косова Н. О., Рязанов П. О., Бойко Н. В., Кравцов А. В. Продуктивність овець різних генотипів, одержаних на проміжному етапі створення тварин спеціалізованого м’ясного типу. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. Харків, 2013. Вип. 109. С. 142–146.
- Похил В. І., Похил О. М., Лінський О. В., Голинська О. Ю. Промислове схрещування у вівчарстві за участі породи шароле. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України: Серія «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва». Київ, 2017. Вип. 271. С. 148–157.