---

Раціональне використання кормових ресурсів передбачає пошук та введення до раціону тварин нетрадиційних видів кормів. Впродовж тривалого часу в тваринництві використовують стимулятори продуктивності, які сприяють процесу конверсії поживних речовин корма в продукцію та впливають на її якість.
Багаторічними дослідженнями доведено, що підвищення ефективності  біоконверсії поживних речовин корму в продукцію кролівництва залежить від типу раціону, рівня і повноцінності годівлі. Перспективним резервом виробництва продукції кролівництва за таких умов є використання в раціонах кормів нового покоління, які мають імуномодуляторну, протиінфекційну та іншу дію.
Пробіотик – це біологічно-активна добавка на основі штамів бактерій. Пробіотики включають до свого складу типових представників нормальної мікрофлори товстого відділу кишківника тварин: біфідобактерії, молочно-кислі бактерії, стрептококи. Пробіотики спрямовані на конкурентне виключення умовно-патогенних бактерій з переліку кишкової мікрофлори, що їх відрізняє від антибіотиків.
В досліді було залучено поголів’я кролів м’ясо-шкуркового напряму продуктивності – обер. Сформовано дві групи ремонтного молодняку кролів (самиць) контрольну і дослідну (по 4 голови у кожній).
Основний раціон для цих груп був однаковим і складався з комбікорму ПК 90 люкс, виробництва ТОВ ,,КреМікс”. Відмінність в годівлі між групами кролів полягала в додатковому введенні до основного раціону кролів дослідної групи пробіотику «Ентеронорміну Детокс» виробництва ТОВ ,,Сільськогосподарське підприємство ,,Мікробіологічні системи” із розрахунку 0,5 г на 1 кг (згідно рекомендацій виробника). Пробіотик містив у своєму складі бактерії Enterococcus spp.  1–5×10⁷ KУO/г, Bacillus subtilis spp. 1–5×10⁶ KУO/г, Lactobacillus spp. 1–5×10⁶ KУO/г, хітозан, автолізат дріжджі, гірчицю мелену, часник мелений, корицю мелену, цеоліт. Попередньо провели оцінку хімічного складу та якості комбікорму.
Використання даного пробіотику покращило резистентність тварин і підвищило збереженість в період вирощування та позитивно вплинуло на інтенсивність росту і м’ясну продуктивність кролів.

Бібліографічний список

1. Бесулін В. І., Гордієнко В. М., Кузьменко П. І., Фоменко С. Г., Меркурова М. Р., Івашенко М. Р., Калюжний В. К., Олейник М. О., Садівська В. С., Усата Н. О. Резистентність та енергія росту перепелів за дії пробіотику в умовах напівінтенсивної технології. Технологія виробництва переробки продукції тваринництва. Білоцерківський НАУ, Біла Церква, 2012, № 7. С. 134–137.
2. Богданов Г. А. Кормление сельскохозяйственных животных: учеб. пособ. 2-е изд., перераб. и доп. Москва : Агропромиздат, 1990. 624 с.
3. Измайлова, Н. А. Влияние пробиотика на некоторые биохимические показатели и продуктивность кроликов в условиях частной фермы. Актуальные проблемы интенсивного развития животноводства: материалы Междунар. науч.-пр. конф. Горки : БГСХА, 2017. С. 224–227.
4. Ізмайлова Н. О., Гаврилюк О. І. Ефективність використання пробіотика при відлученні кроленят. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Тваринництво. Суми, 2015, № 6. С. 114–116.
5. Кирилів Я. І., Гіль Л. Г., Осташевський В. І. Програма вирощування кролів. Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Гжицького. Львів, 2012. 61 с.
6. Козырь В. С. Практические методики исследований в животноводстве. Днепропетровск: Арт-Пресс, 2002, С. 79–86.
7. Косяненко О. М., Чернюк С. В., Кузьменко О. А., Каравашенко В. Ф. Вплив різних доз пребіотику в комбікормах на продуктивність молодняку кролів. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка. Серія «Технічні системи і технології тваринництва». Харків, 2013, 132. С. 163–167.
8. Плотников В. Г. О полезности крольчатины. Кролиководство и звероводство. № 4. С. 21–22.
9. Похилько Ю. М., Кравченко Н. О., Божок Л. В., Агеєв В. О., Дмитрук О. М. Особливості кишкового мікробоценозу молодняку кролів за різних типів годівлі. Сільськогосподарська мікробіологія. № 22. С. 48–52. doi: https://doi.org/10.35868/1997-3004.22.48-52.
10. Ранделина В. В. Особенности использования породных ресурсов крупного рогатого скота в повышении эффективности системных технологий производства говядины : автореф. дис. канд. с.-х. наук : 06.02.04, 08.00.05 / В. В. Ранделина. Волгоград, 2001. 25 с.
11. Тимошко М. А. Микрофлора пищеварительного тракта молодняка сельскохозяйственных животных. Кишинёв: Штииница, 1990. С. 27–69.
12. Чорний М. В.; Кулак В. В. Резистентність і продуктивність кролів при використанні пробіотика «Евіталія» в умовах нормативного мікроклімату. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С. З. Ґжицького, 2016, Т. 18, № 2. С. 192–196. doi: 10.15421/nvlvet6638 [дата звернення: 06.11.2021].
13. Дичок-Недзєльська A. З., Лесик Я. В., Ковальчук І.І. Вплив сполук  сульфуру на вміст мікроелементів у тканинах організму кролів. Науковий вісник ЛНУВМБ імені С.З. Ґжицького. Серія : Ветеринарні науки. 2019, Т. 21, № 95. С. 161–165. doi: 10.32718/nvlvet9530.
14. Food and Agriculture Organization [електронний ресурс]. URL: http://www.fao.org [date of access: 11.2021].
15. Ivanytska A. I., Lesyk Ya. V., Kropyvka S. Y., Hoivanovych N. K. Growth and development of the organism rabbits for the feeding of the silicon connection. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 2017, Т. 19, № 82. P. 82–87. doi: 10.15421/nvlvet8217.