---

Метою роботи було вивчення головного фактору селекції – якості жеребців-плідників. Матеріалом для досліджень слугувала база даних та каталоги жеребців-плідників новоолександрівської ваговозної породи, допущених до племінного використання. Проаналізовано родоводи жеребців за 5 рядами предків, встановлено лінійне сполучення (лінія батька × лінія матері), а також наявність інбридингу до V ступеня. Визначено генеалогічну структуру породи, виділено перспективних продовжувачів ліній.
Аналіз лінійної належності оцінених жеребців-плідників показав, що 8 з них належать до лінії (1390) Тантала (57,0 %) і по три жеребця – до ліній (935) Кокетливого (21,5 %) і (909) Градуса (21,5 %). Усі оцінені жеребці мають у родоводах комплексний інбридинг у помірному і віддаленому ступенях, переважно на Тантала, Кокетливого, Вельбота.
Аналіз методів отримання жеребців показав, що лише один жеребець-плідник одержаний у внутрішньолінійному сполученні (1390) Тантала, решту одержано у міжлінійних поєднаннях: (1390) Тантал × (909) Градус (3 гол.), (1390) Тантал × (109) Газон (3 гол.), (935) Кокетливий × (909) Градус (2 гол.) і по одному жеребцю у поєднаннях: (1390) Тантал × (200) Капітен, (935) Кокетливий × (109) Газон, (909) Градус × (1390) Тантал, (909) Градус × (596) Поденщик, (909) Градус × (200) Капітен.
Оцінкою динаміки чисельності жеребців-плідників у генеалогічних лініях за 25-річний період селекційно-племінної роботи з новоолександрівською ваговозною породою в Україні встановлено катастрофічне зменшення кількості жеребців-плідників і звуження генеалогічної структури до трьох ліній, тоді як на час апробації порода була структурована на 9 генеалогічних ліній.
Порівнянням екстер’єру жеребців різних ліній встановлено, що всі представники мають типову для ваговозів будову тіла, міцну конституцію, невелику породну голову, довгу шию з виразним гребенем, широку грудну клітину, подовжений корпус, середньої дожини спину і поперек, правильної довжини та нахилу круп, відмінно розвинені м’язи. Кінцівки міцні з достатнім обхватом п’ястка але із недоліками будови: спостерігаються різнокопитність, розкид, шаблюватість, клишоногість. Найбільш крупні за усіма промірами жеребці належать до лінії (935) Кокетливого (p≤0,05).
Таким чином встановлено, що відтворювальний склад новоолександрівської ваговозної породи укомплектований типовими жеребцями-плідниками трьох найбільш перспективних генеалогічних ліній. Разом з тим, негативна динаміка кількості поголів’я і звуження генеалогічної структури представляють значну загрозу зникнення останніх залишків породи.

Бібліографічний список

1. Волков Д. А., Ткачева И. В., Корниенко А. А. Новоалександровская тяжеловозная порода. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. Харків, 2008. № 98. С. 37–43.
2. Помітун І. А., Ткачова І. В. До 100-річчя Волкова Дмитра Андрійовича – корифея вітчизняного конярства. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. Харків, 2019. № 121. С. 5–10.
3. Волков Д. А. Про новоолександрівський тип ваговозних коней. Науково-виробничий бюлетень «Селекція». Київ, 1997. Вип. 4. С. 203–205.
4. Кемарская М. Новоалександровские тяжеловозы. Коневодство и конный спорт. 1975. № 6. С. 7–11.
5. Волков Д. А., Лютих С. В., Россоха В. І, Тур Г. М., Бровко О. В. Програма селекції коней новоолександрівської ваговозної породи до 2020 року / за ред. І. В.Ткачової. Харків : Інститут тваринництва НААН, 2014. 56 с.
6. Лютых С. В. Перспективы работы с новоалександровской тяжеловозной породы лошадей. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. Харків, 2002. № 82. С. 45–48.
7. Волков Д. А., Ткачова І. В., Корнієнко О. О. Сучасний стан та напрямки подальшої роботи по вдосконаленню та розвитку новоолександрівських ваговозів. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. Харків, 2009. №101. С. 93–103.
8. Ткачова І. В., Россоха В. І., Ткаченко О. О., Лютих С. В., Ковальова Т. О., Тур Г. М., Ковальова Т. М., Шкавро Н. М., Бровко О. В., Гданська К. В., Задерихіна О. А. Селекційно-генетичний моніторинг у конярстві: монографія / за ред. І. В. Ткачової. Київ : Аграрна наука, 2018. 238 с.
9. Ткачова І. В. Збереження та удосконалення заводських порід коней в умовах обмеженого генофонду. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. Харків, 2017. № 118. С. 180–191.
10. Павловський С. С., Ткачова І. В. Генеалогічна структура новоолександрівської ваговозної породи. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. Харків, 2019. № 122. С. 130–138. DOI https://doi.org/10.32900/2312-8402-2019-122-130-138
11. Омарова А. Как добывают «белое золото». Forbes Kazakhstan. 2017. Режим доступу : http: //forbes.kz/process/businessmen/beloe_zoloto_stepi_ 1496400482/
12. Zollmann aktiv – fermentierte Bio-Stutenmilch. Die Formel für Kraft, Energie und Vitalität. Retrieved from : https://www.stutenmilch.de/zollmann-aktiv.
13. Павловський С. С., Ткачова І. В. Досвід та перспективи племінної роботи з ваговозними породами коней в Україні. Збірник матеріалів Звітної науково-практичної конференції Луганського національного аграрного університету (26лют. 2020 р.). Харків : ФОП Бровін О. В., 2020. С. 97–100.