---

Дослідження проведенні  в лабораторії  інноваційних  технологій та  експериментальних  об’єктів Інституту свинарства і АПВ НААН  та в умовах  ТОВ «ЛІГА COJIAP». В процесі дослідження  проводили оцінку та удосконалення  «крокуючої технології» вермикультивування, розробляли спосіб виїмки молодняку  гнойових черв’яків із  компосту, визначали можливість вермикультивування   у  великогабаритних  упаковках  типу «Big–Bag», та доцільність застосування  вермигумусу і  «Нановермі в раціонах  молодняку  свиней. Вермигумус отримували шляхом утилізації гною у реакторі неперервної дії для отримання  вермипродукції з використанням каліфорнійських черв’яків (Eisenia Foetida). Вермигумус-сирець екстрагували в  апараті вихрового шару АВС-100 і отримували  біопрепарат  «Нановерм». Встановлено, що розроблена  технологія вермикультивування в  контейнерах порівняно з  такою у в буртах на відкритому  грунті є підвищує вихід вермикультури на 14,78% і вермигумусу на 23,36%.

Розроблений спосіб виїмки молодняку черв’яків із компосту, порівняно із  відомим, забезпечує відділення із компосту молодих особин від статевозрілих. дозволяє відділяти молодих особин від статевозрілих. Для ефективної  утилізації гною в якості біологічного реактора для виробництва компосту та вермипродукції була застосована  великогабаритна  упаковка  «Big-Bag, а також термо футляр, який являє собою чотири горизонтально складені реконструйовані вживані скати вантажних  автомобілів, накритих  кришкою з поліуретану, в  середині  яких  установлено   термостат і нагрівальнтй  двометрового  кабель. Розроблений   пристрій забезпечував в  в зоні життєдіяльності  черв’яків температуру  повітря в холодний  період  року в межах 13-18⁰С. Вермигумус-сирець перед годівлею перемішували із комбікормом і вносили у годівницю, а  «Нановерм» – у корито  з водою. Для  відлучених  поросят доза вермигумусу склала на голову  за добу у віці 28-45 днів 80-120 г , а «Нановерму -2 мл, на 46-60 днів 2,5 мл, 61-75 днів – 3 мл. Встановлено, що введення в раціон віднятих поросят вермигумусу і  «Нановерму» позитивно вплинуло на їх енергію   росту і збереженість. За живою  масою  відняті  поросята переважали контрольних  аналогів у віці 60 днів на  13, 11 і 6,96 %, а у  90-денному – відповідно на 14,2 і 11, 52 %. Вартість додаткової основної продукції, отриманої від згодовування  вермигумусу  і «Нановерму»  поросятам склав у першій  дослідній  групі 343,3 грн/гол, а в  другій – 278,53 грн/гол.

References

Andriychuk V. G. (2002). Ekonomika silskohospodarskykh pidpryiemstv [Economics of agricultural enterprises]  Textbook.  2nd ed., add. and recycled K.: KNEU, 624 p. (In Ukrainian).

Birnbaum J. A. (2015). Vermicomposting and vermiculture systems for cold climates. URL: https://www.canr.msu.edu/hrt/uploads/535/78622/Vermicompos-ting-Systems-19pgs.pdf.

Bogatova D. R. (2018). Diversification as a factor in the competitiveness of agricultural enterprises. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/10_2018/159.pdf.

Byambas P.,  Hornick J.L., Marlier D. et.al. (2019). Vermiculture in animal farming: A review on the biological and nonbiological risks related to earthworms in animal feed. Vol. 5. Issue. 1 https://doi.org/10.1080/23311843.2019.1591328.

Chepur S.S. (2023). Biometriia: navchalnyi posibnyk [Biometrics: study guide]. Uzhhorod: “Hoverla” UzhNU Publishing House,. 196 p. (In Ukrainian).

Dyudyaeva O.A., Rutta O.V. (2024). Greening of the food industry through the introduction of vermiculture technology in agriculture. Environmental sciences. No. 2(53). WITH. 22-28.

Evans T. (2015). Harvest Worm Castings the Easy Way. https://myurbangardenoasis.wordpress.com/2015/03/23/harvest-worm-castings-the-easy-way.

Hesami Y., Esmaielzadeh L., Torshizi M. A. K. (2020). Effect of diets containing earthworm powder and vermihumus on egg production, hatchability, blood parameters and immunity of Japanese breeder quails. J Anim Physiol a Anim Nutr.. 105(4). https://doi.org/10.1111/jpn.13453.

Hussein I. A.S., Mona S.M. M.  (2018). Solid waste issue: Sources, composition, disposal, recycling, and valorization. Egyptian Journal of Petroleum. Vol. 27, Issue 4, , P. 1275-1290.

Ivanov V.O., Voloshchuk V. M. (2019). New in the technology of production and processing of livestock products. Monograph. Poltava “Firma Techservice” LLC. 434 p.

Kovacik A,  Sladecek T.,  Massán M. et.al.  (2022).  Impacts of humic acids in nutrition on haematological and biochemical parameters of brown hares. Journal of Microbiology Biotechnology and Food Sciences. DOI:10.55251/jmbfs.9549 .

Maksym V., Solomonko D. Lytvyn R.  (2021). Economic efficiency of processing organic livestock waste into biohumus. Scientific Bulletin of the LNU of Veterinary Medicine and Biotechnology. Series: Economic Sciences.  Vol 23 No 98.: https://doi.org/10.32718/nvlvet-e9805.

Naushin Y., Milleni J.,  Alok K. P.(2022).  Emission of greenhouse gases (GHGs) during composting and vermicomposting: Measurement, mitigation, and perspectives Author links open overlay panel . Energy Nexus. Vol. 7,  100092/https://doi.org/10.1016/j.nexus.2022.100092.

Przemieniecki, S.W. Zapałowska A., Skwiercz  A. .et. al. (2021).  An evaluation of selected chemical, biochemical, and biological parameters of soil enriched with vermicompost. Environ Sci Pollut Res Int. vol. 28(7). C. 8117–8127. https://doi.org/10.1007/s11356-020-10981-z PMCID: PMC7854409.

Rai S.N.  ( 2019).  Haya Vermiculture and Vermicomposting: Agriculture in Fiji. Islands: Haya Saudi J Life Sci. Dubai, United Arab Emirate. https://doi.org/10.21276/haya.2019.4.2.6.

Senchuk M. M. (2020).  Technological design in organic production: Educational and methodological guide for independent work and practical classes of students of the agrobiotechnological faculty / BSAU.  Bila Tserkva, 94p.

Shatalin D.B. (2017.).  Earthworms (Lumbrisidae) of forest and urboecosystems of the Dnieper steppe: structural and functional organization of groups and ecological aspects of vermiculture: diss. … candidate s.-g. Sciences: 03.00.16. Dnipro 187 p.

Sherman R. (2018).  Vermiculture: A Farmer’s Guide.  Chelsea Green Publishing Co. 256 р.

Skorobogatov M.M., Kutserubova O.I. (2011). Diversification as one of the ways to improve the efficiency of enterprises in modern conditions. Economic Herald of Donbass. No. 3. P. 18-21.

Spiehs M.J., Woodbury B.L. Parker D.B. (2019).  Ammonia, Hydrogen Sulfide, and Greenhouse Gas Emissions from Lab-Scaled Manure Bedpacks with and without Aluminum Sulfate Additions. Environments, 6(10), 108; https://doi.org/10.3390/environments6100108.

Valyavska K.V., Geisun A.A., Matrosov O.S. (2023).  The influence of biologically active substances on the reproductive function of vermiculture. Current issues of biotechnology, ecology and nature management: International scientific conference, April 27-28. P. 76-78.

Vasanthi P. J. (2019). Efficacy of Different Substrates on Vermicompost Production: A Biochemical Submitted:  Published: . DOI:10.5772/intechopen.86187.

Zaitseva V.G., Nesterenko O.V., Chernyshenko G.O. et. al..  (2020).  Vermiculture, its importance in solving environmental problems and improving agricultural conditions. Scientific bulletin of construction. Vol. 101, No. 3. P. 222-228. doi.org/10.29295/2311-7257-2018-101-3-222-228.

Zhuk P. V. (2022).   Agricultural waste in Ukraine: volumes of generation and issues of recycling. https://doi.org/10.36818/2071-4653-2022-3-4

Zralý Z., Písaříková B. (2010).  Effect of Sodium Humate on the Content of Trace Elements in Organs of Weaned Piglets. Acta Vet. Brno 79: 73-79. URL:  https://doi.org/10.2754/avb201079010073.