Моделювання фенотипової продуктивності корів залежно від паратипових чинників

DOI: 10.32900/2312-8402-2022-127-49-59

Адмін О. Є.,
к. с.-г. н., с. н. с.,
http://orcid.org/0000-0002-5070-8926,
Адміна Н. Г.,
к. с.-г. н.,
http://orcid.org/0000-0001-5224-2640,
Філіпенко І. Д.,
асп.,
Інститут тваринництва НААН

Ключові слова: регресійна модель, українська чорно- та червоно-ряба молочна порода, паратиповий чинник, добовий надій, вміст соматичних клітин


Викладено результати регресійного аналізу впливу фенотипових чинників на молочну продуктивність корів та показники якості молока. Вірогідні значення коефіцієнтів регресії другого ступеню для місяця лактації та номеру лактації вказують на нелінійний зв’язок цих показників моделі з добовим надоєм. Додатне значення коефіцієнта регресії для тривалості світлового дня свідчить про позитивний вплив цього показника на добовий надій. Висока денна температура повітря мала негативний вплив на молочність корів. Від’ємне значення коефіцієнту регресії для тривалості світлового дня пов’язане з негативним зв’язком вмісту жиру з добовим надоєм (‑0,225). Цим же обумовлено і протилежний напрямок регресійного зв’язку вмісту жиру з місяцем лактації. Від’ємний коефіцієнт для чинника «денна температура» вказує на те що високі критичні температури повітря негативно впливали як на добовий надій так і на вміст жиру в молоці. Від’ємне значення коефіцієнту регресії для тривалості світлового дня пов’язане з негативним зв’язком вмісту білка з добовим надоєм (‑0,305). Цим же обумовлено і протилежний напрямок регресійного зв’язку вмісту білка з місяцем лактації. Від’ємний коефіцієнт для денної температури повітря вказує на те, що високі критичні температури повітря негативно впливають як на добовий надій так і на вміст білка в молоці. Відсутність регресійного зв’язку між віком корови та вмістом білка в молоці вказував на більшу генетичну обумовленість цього фенотипового показника. Отримані коефіцієнти регресії вказують на збільшення кількості соматичних клітин в молоці корів залежно від їх віку та місяця лактації. Тривалість світлового дня та нічна температура повітря мали від’ємний зв’язок із кількістю соматичних клітин у добових надоях корів. Висока денна температура повітря сприяла збільшенню вмісту соматичних клітин в молоці.

Бібліографічний список

  1. Petrov P., Zhukova Y., Yuriy D. The Effects of Dairy Management on Milk Quality Characteristics. Turkish Journal of Agriculture – Food Science and Technology. 2016. Vol. 4. 9. P. 782-786. doi: https://doi.org/10.24925/turjaf.v4i9.782-786.745
  2. Nyman A. K., Persson Waller K., Bennedsgaard T. W., Larsen T., Emanuelson U. Associations of udder-health indicators with cow factors and with intramammary infection in dairy cows. Journal of Dairy Science. Vol. 97. Is. 9. Р. 5459–5473. doi: 10.3168/jds.2013-7885
  3. Dohmen W., Neijenhuis F., Hogeveen H. Relationship between udder health and hygiene on farms with an automatic milking system. Journal of Dairy Science. Vol. 93. Is. 9. Р. 4019–4033. doi: 10.3168/jds.2009-3028
  4. Sheldrake1 R. F., Hoare R. J. T., McGregor G. D. Lactation Stage, Parity, and Infection Affecting Somatic Cells, Electrical Conductivity, and Serum Albumin in Milk. Journal of Dairy Science. 1983. 66. Is. 3. P. 542-547. doi: https://doi.org/10.3168/ jds.S0022-0302(83)81823-2
  5. Ericsson Unnerstad H., Lindberg A., Persson Waller K., Ekman T., Artursson K., Nilsson-Ost M., Bengtsson B. Microbial aetiology of acute clinical mastitis and agent-specific risk factors. Microbiol. 2009. Vol. 137(1-2). Р. 90–97.
  6. Зажарська Н. М., Курбан Д. А., Голубєва О. В. Вміст жиру, білку, соматичних клітин у молоці корів і кіз в залежності від кількості лактацій. Науково-технічний бюлетень НДЦ біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК. Дніпро: ДАЕУ, №5(4). С. 17–24.
  7. Sharma N., Singh N. K., Bhadwal M. S. Relationship of Somatic Cell Count and Mastitis: An Overview. Journal of Animal 2011. Vol. 24. Is. 3. Р. 429-438.
  8. Koivula M., Mäntysaari E. A., Negussie E., Serenius T. Genetic and Phenotypic Relationships Among Milk Yield and Somatic Cell Count Before and After Clinical Mastitis. Journal of Dairy Science. Vol. 88. Is. 2. P. 827–833. doi: 10.3168/ jds.S0022-0302(05)72747-8
  9. Зажарська Н. М., Прядка О. В. Вплив періоду лактації, часу надою, сезону на кількість соматичних клітин молока корів. Науково-технічний бюлетень НДЦ біобезпеки та екологічного контролю ресурсів АПК. Дніпро: ДАЕУ. 2015. Т.3. №1. С. 107-114.
  10. Frössling J., Ohlson A., Hallén-Sandgren C. Incidence and duration of increased somatic cell count in Swedish dairy cows and associations with milking system type. Journal of Dairy Science. Vol. 100. Is. 9. Р. 7368–7378. doi: https://doi.org/10.3168/ jds.2016-12333
  11. Olde Riekerink R. G. M., Barkema H. W., Stryhn The Effect of Season on Somatic Cell Count and the Incidence of Clinical Mastitis. Journal of Dairy Science. 2007. Vol. 90. P. 1704-1715. doi: 10.3168/jds.2006-567
  12. Філіпенко І. Д., Помітун І. А., Адміна Н. Г., Золотарьов А. П., АдмінО. Є. Вплив фенотипових факторів на продуктивність корів та вміст соматичних клітин у молоці. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. Харків, 2019. № 122. С. 237–248. doi:32900/2312-8402-2019-122-237-248.
  13. Ali, A. K. A. and Shook, G. E. An optimum transformation for somatic-cell concentration in milk. Journal of Dairy Science, 1980. 63. Р. 487–490. doi: https://doi.org/10.3168/jds.S0022-0302(80)82959-6