---

Ефективність штучного осіменіння (ШІ) у свинарстві відіграє вирішальну роль у покращенні репродуктивної продуктивності, зниженні витрат на племінну діяльність та підвищенні стійкості свинарської галузі. На відміну від цервікального осіменіння (CAI), PCAI дозволяє точніше осідати сперму в матці, підвищуючи шанси на зачаття, а це забезпечує більш ефективне інтенсивне утримання кнурів.

Щоб оцінити ефективність PCAI у покращенні ефективності розведення свиней, було проведено мета-аналіз з використанням програмного забезпечення Jamovi та алгоритмів із пакету метафор (R). Оцінка похибки публікації була інтегрована в аналіз, щоб забезпечити надійність результатів. Метааналіз порівнював PCAI та CAI за трьома критичними репродуктивними параметрами: частотою опоросів, індексом плодючості та розміром посліду. Критерії включення дослідження були визначені для забезпечення цілісності аналізу: виключення досліджень, що включають екзогенне гормональне лікування, яке може заважати природним репродуктивним процесам, включення досліджень із принаймні 20 тваринами на групу, наявність розмірів груп і доз осіменіння, і  надання відповідної статистики варіацій.

Загалом 34 дослідження були включені в аналіз частоти опоросів, 33 дослідження індексу плодючості та 33 дослідження розміру приплоду. Включення такої великої кількості досліджень підвищило надійність мета-аналізу та дозволило провести комплексну оцінку впливу PCAI на ефективність розведення свиней.

Результати мета-аналізу показали, що PCAI істотно не погіршує частоту опоросів. Зокрема, середнє логарифмічне співвідношення шансів на основі моделі випадкових ефектів становило 0,0061 (95% ДІ: від -0,2042 до 0,2163), що вказує на відсутність шкідливого впливу на частоту опоросів при застосуванні PCAI. Подібним чином не було виявлено істотних відмінностей між PCAI та CAI для індексу плодючості (середня стандартизована середня різниця становила 0,1156; 95% ДІ: від -0,0790 до 0,3103), а також для розміру посліду (середня стандартизована середня різниця становила 0,0226; 95% ДІ: від -0,0670 до 0,1123). Ці результати свідчать про те, що PCAI можна порівняти з традиційними методами штучного інтелекту з точки зору ключових репродуктивних параметрів, що є вирішальним фактором для селекціонерів, які прагнуть підвищити ефективність виробництва.

Дослідження показали, що використання PCAI може принести кілька економічних переваг. Підвищуючи ефективність кнурів і роблячи бажану генетику більш доступною, PCAI зменшує потребу утримувати велику кількість кнурів на фермах. Це не тільки знижує витрати, пов’язані з утриманням кнурів, але й сприяє більш широкому використанню високоякісного генетичного матеріалу, що призводить до генетичного вдосконалення промислових свиней.

 

References

Apić, J., Vakanjac, S., Stančić, I., Radović, I., Jotanović, S., Kanački, Z., Stanković, B. (2015). Sow fertility after insemination with varying doses of volume and spermatozoa count. Turkish Journal of Veterinary and Animal Sciences, 39(6), 709–713. https://doi.org/10.3906/vet-1503-50.

Bortolozzo, F., Menegat, M., Mellagi, A., Bernardi, M., & Wentz, I. (2015). New Artificial Insemination Technologies for Swine. Reproduction in Domestic Animals, 50(S2), 80–84. https://doi.org/10.1111/rda.12544

Cane, F., Pereyra, N., Cane, V., Patricia, M., Teijeiro, J. M. (2019). Improved farrowing rate using intrauterine insemination in sows. Revista Mexicana De Ciencias Pecuarias, 10(3), 583–594. https://doi.org/10.22319/rmcp.v10i3.4772.

Dimitrov, S., Zmudzki, J. (2009). Post-cervical insemination of sows with low sperm concentration dose in the commercial pig farm. Bulletin of the Veterinary Institute in Pulawy, 53(2), 225–228.

Feitsma H. (2009). Artificial insemination in pigs, research and developments in The Netherlands, a review. Acta Scientiae Veterinariae, 37 (1), 61-71. https://www.ufrgs.br/actavet/37-suple-1/suinos-07.pdf

Fitzgerald, R. F., Jones, G. F., Stalder, K. J. (2008). Effects of intrauterine and cervical artificial-insemination catheters on farrowing rate and litter size. Journal of Swine Health and Production, 16(1), 10–15.

Francis, G. (2013). Replication, statistical consistency, and publication bias. Journal of Mathematical Psychology. l, 57, 153-169.  https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S002224961300014X?via%3Dihub, https://doi.org/10.1016/j.jmp.2013.02.003

Hancock, J., & Hovell, G. (1961). The effect of semen volume and number of spermatozoa on the fertility of intra-uterine inseminations of pigs. Animal Production, 3(2), 153-161. Doi:10.1017/S0003356100033912.

Hernández-Caravaca, I., Izquierdo-Rico, M. J., Matás, C., Carvajal, J. A., Vieira, L., Abril, D., Soriano-úbeda, C., García-Vázquez, F. A. (2012). Reproductive performance and backflow study in cervical and post-cervical artificial insemination in sows. Animal Reproduction Science, 136(1), 14–22. https://doi.org/10.1016/j.anireprosci.2012.10.007.

Hernández-Caravaca, I., Llamas-López, P. J., Izquierdo-Rico, M. J., Soriano-Úbeda, C., Matás, C., Gardón, J. C., García-Vázquez, F. A. (2017). Optimization of post-cervical artificial insemination in gilts: Effect of cervical relaxation procedures and catheter type. Theriogenology, 90, 147–152. https://doi.org/10.1016/j.theriogenology.2016.11.027.

Knox R.V. (2016). Artificial insemination in pigs today. Theriogenology, 85(1), 83-93. https://doi.org/10.1016/j.theriogenology.2015.07.009.

Kovalenko, V., Pilipenko S. (2005). Intrauterine method of inseminating sows. Animal breeding of Russia, 11, 31.

Llamas-López, P. J., López-Úbeda, R., López, G., Antinoja, E., García-Vázquez, F. A. (2019). A new device for deep cervical artificial insemination in gilts reduces the number of sperm per dose without impairing final reproductive performance. Journal of Animal Science and Biotechnology, 10(1). https://doi.org/10.1186/s40104-019-0313-1.

Llanes Chalé, J. E., López, A.-A., Segura Correa, J. C., Álvarez Fleites, M. J., Góngora Castro, G. (2007). Gestation percentage and prolificacy of sows under tropical conditions using traditional and intra-uterine artificial insemination techniques. Livestock Research for Rural Development, 19(10), https://www.lrrd.org/lrrd19/10/llan19145.htm.

Mellado, M., Gaytán, L., Macías-Cruz, U., Avendaño, L., Meza-Herrera, C., Lozano, E. A., Rodríguez, Á. Mellado, J. (2018). Effect of climate and insemination technique on reproductive performance of gilts and sows in a subtropical zone of Mexico. Austral Journal of Veterinary Sciences, 50(1), 27–34. https://doi.org/10.4067/s0719-81322018000100106.

Pearodwong, P., Tretipskul, C., Panyathong, R., Sang-Gassanee, K., Collell, M., Muns, R., Tummaruk, P. (2020). Reproductive performance of weaned sows after single fixed-time artificial insemination under a tropical climate: Influences of season and insemination technique. Theriogenology, 142, 54–61. https://doi.org/10.1016/j.theriogenology.2019.09.032.

Pylypenko S.V. Physiological grounds and improvement of the pigs’ intrauterine insemination. Manuscript. Poltava, 2006, 32.

R Core Team (2021). R: A Language and environment for statistical computing. (Version 4.1) [Computer software]. Retrieved from https://cran.r-project.org. (R packages retrieved from MRAN snapshot 2022-01-01).

Roberts, P., Bilkei, G. (2005). Field Experiences on Post-cervical Artificial Insemination in the Sow. Reproduction in Domestic Animals, 40(5), 489–491. doi:10.1111/j.1439-0531.2005.00616.x.

Roca J., Vázquez J.M., Gil M.A., Cuello C., Parrilla I., Martínez E.A. (2006). Challenges in pig artificial insemination.  Reproduction in Domestic Animals, 41 (2), 43 – 53. DOI: 10.1111/j.1439-0531.2006.00664.x.

Sbardella, P. E., Ulguim, R. R., Fontana, D. L., Ferrari, C. V., Bernardi, M. L., Wentz, I., Bortolozzo, F. P. (2014). The post-cervical insemination does not impair the reproductive performance of primiparous sows. Reproduction in Domestic Animals, 49(1), 59–64. https://doi.org/10.1111/rda.12224.

Serret, C. G., Alvarenga, M. V. F., Cória, A. L. P., Dias, C. P., Corcini, C. D., Corrêa, M. N., Deschamps, J. C., Bianchi, I., Jr, T. L. (2005). Intrauterine artificial insemination of swine with different sperm concentrations, parities, and methods for prediction of ovulation. Anim Reprod, 2(4), 250-256.

Singh, M., Mollier, R. T., Sharma, P. H. R., Chaudhary, J. K. (2020). Reproductive performance in cervical and postcervical artificial insemination (PCAI) with liquid boar semen in Gunghroo × Hampshire crossbreed pig in Nagaland. Indian Journal of Animal Sciences, 90(5), 708–711. https://doi.org/10.56093/ijans.v90i5.104610.

Suárez-Usbeck, A., Mitjana, O., Tejedor, M. T., Bonastre, C., Moll, D., Coll, J., Ballester, C., Falceto, M. (2019). Post-cervical compared with cervical insemination in gilts: Reproductive variable assessments. Animal Reproduction Science, 211. https://doi.org/10.1016/j.anireprosci.2019.106207.

Ternus, E. M., Vanz, A. R., Lesskiu, P. E., Preis, G. M., Serafini, L., Consoni, W., Traverso, S. D., Cristani, J. (2017). Reproductive performance of gilts submitted to post-cervical artificial insemination. Arquivo Brasileiro de Medicina Veterinaria e Zootecnia, 69(4), 777–784. https://doi.org/10.1590/1678-4162-9285.

The Jamovi project (2022). Jamovi. (Version 2.3) [Computer Software]. Retrieved from https://www.jamovi.org.

Viechtbauer, W. (2010). Conducting meta-analyses in R with the metafor package. Journal of Statistical Software, 36, 1-48. https://www.jstatsoft. org/article/view/v036i03,  https://doi.org/10.18637/jss.v036.i03

Will, K. J., Mellagi, A. P. G., Bernardi, M. L., Bortolozzo, F. P., Ulguim, R. D. R. (2021). Perspectives of intrauterine artificial insemination applicability in gilts. Ciencia Rural, 51(5). https://doi.org/10.1590/0103-8478cr20200612.