---

Викладено динаміку співвідношення мастей у коней орловської рисистої породи впродовж останніх 85-90 років, записаних до державної книги племінних коней в різні часи, а також тих, що ввійшли до класу 2 хв.10 сек. та 2 хв. 5 сек.
Співвідношення мастей коней орловської рисистої породи доволі істотно змінилося. Це зумовлено тим, що ще з дореволюційних часів були в моді коні вороної масті. З часом популярнішими стали коні сірої масті як більш привабливіші візуально. Цьому сприяли їх арабізована голова і тип тілобудови.
Визначено, що з 1935 по 2017 роки доля коней сірої масті істотно зросла – з 37 до 51 %, або в 1,6 рази. Проте, кількість орловських рисаків, записаних до державної книги племінних коней, істотно зменшилася: жеребців – у 8,8, а кобил в 4 рази.
Орловські рисаки класу 2.10 істотно не різняться за співвідношенням мастей. З 2166 голів, записаних до каталогу (станом на 01.01.2013) сірих жеребців і кобил було 54,6 %, гнідих – 27,2 %, вороних 15,2 % і рудих 3 %.
Одні дослідники стверджували, що генетично сіра масть пов’язана з проявом високої роботоздатності у коней швидкоалюрних порід, інші вважали – що гніда.
Зібраний і проаналізований матеріал свідчить, що серед орловських рисаків класу 2.05 різних мастей істотної різниці за жвавістю на 1600 метрів не існує. Проте, 12 гнідих орловців класу 2.05, в лінії Барчука мають середній вік встановлення рекорду 4,83, що становить 4,4 %. Десять вороних орловських рисаків в лінії Піона досягли кращої жвавості в 5 років (3,7 %), а 41 голова сірих в лінії Пілота показали свою кращу власну жвавість в 5,41 років (15,1 %).
Найбільшу кількість коней орловської рисистої породи класу 2.05 отримали при підборах сірих батьків 60 голів (22 %). При поєднанні сірих та гнідих пар отримано 83 голови (30,5 %) класу жвавості 2.05.
За викладеними даними чіткого зв’язку між мастю коня та його роботоздатністю не виявлено, хоч відомо, що забарвлення шкіри та волосу має певне біологічне значення в онтогенезі тварин. Крім захисної функції в зоні поширення предків коня помічено, що у домашніх коней на білих кінцівках частіше з’являється мокрець, а світлий копитний ріг слабкіший від чорного. Отже, доведено, що жвавість швидкоалюрних коней не обумовлена їх мастю. Вона являє собою результат взаємодії комплексу генетичних факторів, які забезпечують високу роботоздатність коня будь-якої масті.

Бібліографічний список

1. Беляев М. М. Окраска животных и естественный отбор / Беляев М. М. – Москва : Сов. наука, 1947. – 144 с.
2. Бобылев И.Ф. Цена чистокровной лошади / И. Ф. Бобылев // Коневодство и конный спорт. – 1984. – № 7. – С. 7–9.
3. Бочкарев К. П. Пегие и чубарые / К. П. Бочкарев // Коневодство и конный спорт. – 1984. – № 6. – С. 14–16.
4. Дусенбаев К. Масть и резвость / К. Дусенбаев, П. Федотов, Б. Акимбеков // Коневодство и конный спорт. – 1970. – № 6. – С. 18–19.
5. Красников А. М. Экстерьер лошади / Красников А. М. – Ленинград : Сельхозиздат, 1957. – 352 с.
6. Курская В. А. Масти лошадей : 2-е изд., испр. и доп. / Курская В. А. – Москва : Известия, 2012. – 480 с.
7. Курская В. А. Наследование мастей: современное состояние изучения вопроса / В. А. Курская // Коневодство и конный спорт. – 2015. – № 4. – С. 17–19.
8. Липпинг В. О. Масть и ее значение / В. О. Липпинг // Коневодство и конный спорт. – 1971. – № 3. – С. 13–16.
9. Тезио Ф. Разведение скаковых лошадей / Ф. Тезио ; под ред. Д. Балакшина, Т. Тихоновой. – Москва : АКВАРИУМ ЛТД, 2002. – 192 с.
10. Троицкий Б. В. Загадка серой масти / Б. В. Троицкий // Коневодство и конный спорт. – 1969. – № 2. – С. 17–18.
11. Яковлев Д. Белорожденные лошади / Д. Яковлев // Коневодство и конный спорт. – 1991. – № 10. – С. 38.
12. Equine Melanoma Vaccines – 2018 [Електронний ресурс]. – Retrieved from: https://thehorse.com/18816/equine-melanoma-vaccines/
13. Hauswirth R. Mutationsin MITF and PAX3 Cause «Splashed White» and Other White Spotting Phenotypesin Horses. PLoSGenetics. 2012. – № 4. [Електронний ресурс]. – Retrieved from: https://journals.plos.org/plosgenetics