---

Викладено результати оцінки племінної цінності баранів-плідників різних генотипів за широким спектром показників продуктивності їх нащадків. Оцінювалися племінні барани харківського внутрішньопородного типу породи прекос 2-3 – річного віку, а також помісі від ввідного схрещування овець породи прекос з  романівською породою та мериноландшаф. Одержане потомство вирощувалось в умовах однієї виробничої отари. Для оцінки враховувались показники відтворювальної здатності осіменених маток, статі і тип народження приплоду, збереженості ягнят від народження до 20-денного віку, динаміки середньодобових приростів дочок в утробний період та у віці від народження до 20 діб і від 21 до 90 діб, показниками живої маси, настригу та довжини вовни дочок у 14– місячному віці.
Дослідженнями встановлено, що середній вихід ягнят у розрахунку на 100 вівцематок, які ягнилися в цілому по усій вибірці склав 115,3 % зі значними відмінностями між оцінюваними плідниками – від 105,1 до 131,3 %. Даний показник не мав вірогідного зв’язку з генотипом використаних баранів.
Серед приплоду усіх баранів дещо превалюють самці над самицями за співвідношення 1,09 до 1. Ця перевага обумовлена більшою кількістю баранців, що народилися у числі одностатевих двійнят. Їх частка перевищувала 28 %, тоді як аналогічних за типом народження ярок виявилося лише 23,4 %.
За сумою рангів, які було виставлено окремим баранам за показники середньодобових приростів  дочок у різні періоди їх росту виділяються кращі помісні барани № 1625 та № 9953. В цілому ж простежується доволі чітка тенденція щодо позитивного зв’язку між рангами за інтенсивність росту в ембріональний період та аналогічним показником у ягнят віком від 21-90 – днів.
Як за ранговою, так і за результатами оцінки пробіт-методом, до комплексних покращувачів віднесено барана № 1625 (створювана лінія на основі схрещування з романівською породою). Решта помісних баранів виявилась поліпшувачами окремих ознак, а чистопородний плідник породи прекос № 1823 поліпшувачем настригу та довжини вовни. Баран № 1960 виявився комплексним погіршувачем.
Нащадки баранів № 4464 та 9953, похідних від породи мериноландшаф, за коефіцієнтами вовновості вірогідно (р≤0,01), на 18,6-20,8 %, поступаються дочкам чистопородного барана № 1823 харківського внутрішньопородного типу прекос, що є беззаперечним свідченням посилення у них ознак м’ясної продуктивності над вовновою.

Бібліографічний список

1. Вдовиченко Ю. В., Вдовиченко Ю. В., Кудрик Н. А., Польська П. І. Методологія оцінки племінної цінності тварин та визначення генетичних змін в популяціях овець різних напрямків продуктивності півдня України. Нова Каховка : Пиел, 2018.79 с.
2. Інструкція з бонітування овець; Інструкція з ведення племінного обліку у вівчарстві та козівництві. Київ, 2003. 156 с.
3. Герман Ю. И., Герман А. И., Садыков Е.В. Оценка производящего состава овец полутонкорунных пород по комплексу селекционных признаков. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. 2019. № 121. С. 86– 96. DOI10.32900/2312-8402-2019-121-86-95
4. Ferguson M. B., Young J. M., Kearney G. A., Gardner G. E., Robertson I. R. D. and Thompson A. N.The value of genetic fatness in Merino ewes differs with production system and environment. Animal Production Science. 2010. V. 50(12). Р. 1011–1016. Retrived from : https://doi.org/10.1071/AN10130
5. Huisman A. E., Brown D. J., Ball A. J. and Graser H.-U. Genetic parameters for bodyweight, wool, and disease resistance and reproduction traits in Merino sheep. 1. Description of traits, model comparison, variance components and their ratios.Australian Journal of Experimental Agriculture. 2008. V. 48(9). Р. 1177–1185. Retrived from : https://doi.org/10.1071/EA08119
6. Hocking Edward J. E., Copping K. J. and Thompson  A. N. Managing the nutrition of twin-bearing ewes during pregnancy using Lifetimewool recommendations increases production of twin lambs Animal Production Science. 2011. V. 51(9). P. 813–820. Retrived from : https://doi.org/10.1071/AN09158
7. Brown D. J., Swan A. A. Genetic importance of fat and eye muscle depth in Merino breeding programs Animal Production Science. 2015. V. 56(4). Р. 690–697 https://doi.org/10.1071/AN14645
8. Afolayan R. A., Fogarty N. M., Gilmour A. R., Ingham V. M., Gaunt G. M., Cummins L. J. Genetic correlations between reproduction of crossbred ewes and the growth and carcass performance of their progeny. Small Ruminant Research. 2008. V. 80. Is. 1–3. Р. 73–79. Retrived from : https://doi.org/10.1016/ j.smallrumres.2008.10.001
9. McLaren, Lambe N. R., Morgan-Davies C., Mrode R. Characterisation of terminal sire sheep farm systems, based on a range of environmental factors: a case study in the context of genotype by environment interactions using Charollais lambs. Published online by Cambridge University Press. 2014. V. 8. Is. 6. Р. 867–876. Retrived from : https://doi.org/10.1017/S175173111400072X
10. Jenty K. G., Brian F. D., Hinch G., Dobos R., Refshauge G., McCaskill M., Ball A., Behrendt R. Gore K., Savage G., Harden S., Hawking-Edwards J., Hart K., J.van der Werf. Reproductive performance in the Sheep CRC Information Core Nucleus artificial insemination across different sheep-production environments in Southern Australia Animal Production Science. 2014. V. 54(6). P. 715–726. Retrived from : https://doi.org/10.1071/AN11323
11. Александров Б. В., Боркум В. З., Маштак З.А.Применение пробит-метода для обработки результатов оценки наследственных качеств хряков. Вопросы селекции и разведения в животноводстве : cб. науч. тр. Москва, 1985. С. 25–33.
12. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников. Москва : Колос. 1969. 255 с.