DOI: 10.32900/2312-8402-2022-127-79-89
Ключові слова: тракененська порода, генофонд, алелі, популяція, коні, частота
В статті викладено дані по вивченню генофонду коней тракененської породи вітчизняної селекції в цілому (n=236), та провідних суб’єктів з племінної справи та приватного сектору.
Визначено імуногенетичні відмінності і проведена порівняльна характеристика коней господарств за частотами та спектром алелей генетичних систем груп крові.
У жеребців (n=89) частота алеля Dcegm (q=0,034), Dd (q=0,124), Ddg (q=0,079), Ddk (q=0,337) значно вища, а алелів Dbcm (q=0,129), Dcgm (q=0,185), Dde (q=0,112) значно нижча, ніж у кобил (n=147) Dcegm (q=0,014), Dd (q=0,102), Ddg (q=0,065), Ddk (q=0,320) та Dbcm (q=0,146), Dcgm (q=0,207), Dde (q=0,139) – відповідно. Також у жеребців був відсутній алель Dad.
Тракененська порода коней вітчизняної селекції має найвищу концентрацію у частотах алелів Ddk (q=0,326), дещо вища у частотах алелів Dcgm (q=0,199), Dbcm (q=0,139) та Dde (q=0,129). Надзвичайно рідкісним є алель Dad (q=0,004).
Найбільш поширеними серед усіх вивчених нами популяцій тракененської породи коней за D−системою є алелі Dcgm, Ddk. Вони спостерігалися у всіх господарствах атестованих коней цієї породи. Найвищі частоти алеля Dcgm у господарствах: ТОВ «Боржава Плюс» (q=0,35), ТОВ «Клейнода» (q=0,33), ТОВ «КСК «Продані коні» (q=0,31), СТОВ АФ «Зоря» (q=0,21) та приватні власники (q=0,22). Частота алеля Ddk найвища у господарствах ТОВ «Боржава Плюс» (q=0,65), Кінний завод «Вінниччина» (q=0,50), ТОВ «Клейнода» (q=0,50), ТОВ «Росія» (q=0,50).
В цій же системі алель Dcegm спостерігався у 4 господарствах: СТОВ АФ «Зоря» (q=0,03), Кінний завод «Вінниччина» (q=0,07), в дрібних господарствах (q=0,03) та приватного сектору (q=0,05).
Найбільша кількість гомозиготних коней тракененської породи в господарствах: ДП «Південьконецентр» (n=5), ТОВ «Росія» (n=5) і в дрібних господарствах (n=8).
Популяція тракененської породи коней вітчизняної селекції володіє своєрідним імуногенетичним профілем в розрізі суб’єктів племінної справи та приватного сектору, володіє певною специфічністю і мінливістю, що пов’язано як з породними відмінностями, так і різними методами розведення у нашій країні.
Бібліографічний список
- Чашкин И. Н., Шахова И. С., Дорофеева Н. В. Современное состояние тракененской породы и методы ее совершенствования. Государственная племенная книга тракененськой породы лошадей. Москва, 1980. Т. 2. С.7-38.
- Teegen R. Analysis of a breeding program using the example of the Trakehner Breeding Association : Doctoral thesis / University Kiel, 2008. 12 р.
- Камзолов Б. М. Наследие Тракена. Санкт-Петербург : ООО «Гиппомания», 2009. 64 с.
- Зубец М. В. Теоретические и практические предпосылки использования наследственного полиморфизма при разведении сельскохозяйственных животных. Молекулярно-генетические маркеры животных : тезисы докл. І междунар. конф. по молекулярно-генетическим маркерам животных, 27-29 января 1994 г. Киев / Ин-т разведения и генетики животных УААН, Ин-т агроэкологии и биотехнологии. Киев : Аграрна наука, 1994. С. 81–82.
- Зубець М. В., Буркат В. П., Мельник Ю. Ф., Гузєв І. В., Єфіменко М. Я., Подоба Б. Є., Бірюкова О. Д., Бегма Л. О., Бородай І. С., Ковтун С. І.,. Мільченко Ю. В, Платонова Н. П., Полупан Ю. П., Порхун М. Г., Рясенко Є. М., Чиркова О. П., Шаран П. І., Заблудовський Є. Є., Троцький П. А., Сахацький М. І., Вакуленко І. С., Міхно В. І., Помітун І. А., Коваленко В. Ф., Мартиненко Н. А., Денисюк П. В., Чирков О. Г., Польська П. І., Лобачова І. В., Катеринич О. О., Терещенко О. В., Бех В. В., Рекрут С. В., Третяк О. М., Бондарчук Л. І., Галанова О. В., Ляшенко Ю. В. Методологічні аспекти збереження генофонду сільськогоcподарських тварин / М. В. Зубець та ін. Київ : Аграрна наука, 2007. C. 120.
- Мельник Ю. Ф., Буркат В. П., Гузев И. В. Селекционный процесс и состояние генетических ресурсов животноводства в Украине. Киев : Аграрна наука, 2002. С. 68.
- Волков Д. А., Латка О. М. Українська верхова порода коней. Тваринництво України. 1998. № 5. С. 17-18.
- Бєлікова К. В., Ткачова І. В., Кунець В. В. Вплив тракененської породи на формування української верхової породи коней. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. Харків, 2019. № 121. С. 60-75.
- Дубровская Р. М., Стародумов И. М. Методические рекомендации по использованию полиморфных систем белков и групп крови при контроле достоверности происхождения лошадей / Всерос. науч.-иссл. ин-т коневодства. Дивово, 1996. 39 с.
- Храброва Л. А., Дубровская Р. М. Методические рекомендации по производству и использованию сывороток-реагентов для типирования групп крови лошадей / Всерос. науч.-иссл. ин-т коневодства. Дивово, 2005. 42 с.
- Россоха В. І., Тур Г. М., Задерихіна О. А., Ковальова Т. М., Дробязко О. В. Методичні рекомендації по генетичній оцінці біорізноманіття та формування генотипової структури малочисельних порід сільськогосподарських тварин / Інститут тваринництва НААН. Харків, 2016. 18 с.