---

В статті викладено результати вивчення імуногенетичного профілю популяції коней торійської породи вітчизняної селекції.
За останні роки проведена значна робота не тільки в Україні, а й європейських країнах зі збереження, відтворення та вдосконалення генофонду малочисельних порід. В Україні торійська порода коней одна із малочисельних. Її розводять в невеликих господарствах в якості універсального типу сільськогосподарського коня. Коні торійської породи характеризуються  достатньою масивністю та рухливістю, притаманних для різних видів використання, як в сільському господарстві, так і в кінному туризмі.
Здійснено порівняння частот та спектру алелів основних систем груп крові коней різної статі, в суб’єктах племінної справи та в цілому всієї вітчизняної популяції торійської породи. Встановлено, що у жеребців частота алеля D^bcm (0,1049) значно вища, а алелів D^de (0,0679) та D^dk (0,1728) значно нижча, ніж у кобил – D^bcm (0,0841), D^de (0,1150), D^dk (0,2434) – відповідно.
Вітчизняна популяція торійської породи коней має найвищу концентрацію у частотах алелів D^cgm (0,2809) та D^dk (0,2139), дещо вищу – у частотах алелів D^d (0,1392) та D^dg (0,1211). Алелі D^ad (0,0335), D^cegm (0,0232) є малорозповсюдженими.
Найбільш поширеними серед усіх вивчених у господарствах мікропопуляцій торійської породи коней за системою D є алелі D^cgm, D^dk. Всі інші алелі проявляли себе по різному, де алелі були виявлені в популяціях ряду господарств.
В господарствах Кінний завод “Шахтар”, Перший Сумський племінний кінний завод та приватного власника Банас В. М. (“Каретний двір”) найбільша різноманітність спектру алелів за поліморфними системами груп крові у досліджених локусах.
Виявлені відмінності за спектром діючих алелів поліморфних систем груп крові, вказують на те, що кожна досліджена популяція коней володіє певним «генетичним паспортом», що створює практично інформаційну базу для ведення породи в Україні під імуногенетичним контролем.

Бібліографічний список

1. Tori hobuste rilklik tõuraamat. Государственная племенная книга лошадей торийской породы. Т. № ХІ. – Таллин, 1974. 407 с.
2. Tori Hobusekasvandus. Торийский конный завод. [Електронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.torihobune.ee.
3. Мировой генофонд лошадей и его использование: монография / Герасимов В. И., Слинько В. Г., Пронь Е. В., Петрушко Н. П., Березницкий В. И., ХохловА. М., Черный Н. В., Пасечник В. А., Данилов С. Б., Жерноклеев Н. Н., СокрутА. В., Афанасенко В. Ю. – Харків : Эспада, 2011. – 472 с.
4. Мирось В.В. Коневодство / В.В. Мирось, В. А. Головко, И. В. Ткачева. – Х., 2007. – 185 с.
5. Новіков О.О. Конярство України // Годівля коней. Сучасний стан галузі. Проблеми та перспективи: матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (10-11 бер. 2005 р.), Дніпропетр. держ. аграр. універ-т, Інститут тваринництва центральних районів – Дніпропетровськ, 2005. – С. 4–9.
6. Глазко В. И Генетические маркеры лошадей / В. И. Глазко, Р. В. Облап, А.В.Кушнир, О. Н. Щирський // Сельскохозяйственная биология. – 1999. – № 6 – С. 24–29.
7. Генетичний моніторинг у конярстві України / Ю. Ф. Мельник, М. В. Дідик, Б. Є. Подоба, В. В. Дзіцюк, В. І. Россоха, О. О. Новіков // Науково-технічний бюлетень. / Інститут тваринництва УААН – Харків, 2002. – № 82. – С. 60–63.
8. Методические рекомендации по использованию полиморфных систем белков и групп крови при контроле достоверности происхождения лошадей / Р. М. Дубровская, И. М. Стародумов ; Всероссийский научно-исследовательский институт коневодства. – Дивово, 1996. – 39 с.
9. Методические рекомендации по производству и использованию сывороток-реагентов для типирования групп крови лошадей / Л. А. Храброва, Р.М.Дубровская; Всероссийский научно-исследовательский институт коневодства. – Дивово. 2005. – 42 с.
10. Методичні рекомендації по генетичній оцінці біорізноманіття та формування генотипової структури малочисельних порід сільськогосподарських тварин / НААН, Ін-т тваринництва / В. І. Россоха, Г. М. Тур, О. А. Задерихіна, Т.М.Ковальова, О. В. Дробязко. – Харків, 2016. – 18 с.