---

У статті висвітлено результати генеалогічного аналізу вітчизняної популяції коней орловської рисистої породи. Загальне поголів’я породи на час обстеження становило 653 гол., у тому числі 267 племінних кобил. Найбільша кількість коней – у Запорізькому кінному заводі № 86 (29,6 % племінних кобил).
Аналіз генеалогічної структури репродуктивного складу породи показав перевагу жеребців трьох ліній: Барчука (гілка Запада) (28,1 %), Пілота (18,8 %), Воїна (15,6 %). Маточний склад переважно відноситься до ліній Барчука (гілка Запада) (30,7 %), Піона (22,1 %), Пілота (15,7 %).
Маточний склад Дібрівського кінного заводу представлено переважно кобилами лінії Піона (41,2 %), Запорізького кінного заводу – лінії Барчука (гілки Запада) (29,1 %), Ісполнітєльного (22,8 %), Піона (20,3 %). У Лимарівському кінному заводі більшість кобил відноситься до ліній Барчука (гілка Запада) (35,5 %), Пілота і Піона (по 25,8 %). Лозівський кінний завод укомплектований матками переважно лінії Барчука (гілка Запада) (38,2 %), Пілота (23,5 %) і Вєтра (20,6 %). Найбільший племінний репродуктор ПСП «Комишанське» укомплектований переважно матками лінії Барчука (гілки Запада) (51,2 %), Піона (22,0 %) і Пілота (17,1 %).
Аналіз генеалогічних ліній української частини популяції орловської рисистої породи показав, що з найбільш чисельною є генеалогічна лінія Барчука із більш розгалуженою гілкою Запада, до якої належать 28,1 % жеребців і 30,7 % кобил. Племінне ядро лінії зосереджено в чотирьох кінних заводах з розведення орловської рисистої породи (базові господарства), а також у племінних репродукторах та у власників коней – фізичних осіб. Генеалогічне відгалуження Запада представлено нащадками 9537 Бензола і 10173 Позива, зокрема – 9 жеребців-плідників, допущених до племінного використання і 78 племінних кобил репродуктивного віку. Наявність ремонтного молодняку у генеалогічних лініях передбачає їх подальший розвиток. Більшість генеалогічних ліній, окрім ліній Барчука, Пілота і Воїна, знаходяться у загрозливому становищі, адже представлені трьома і менше жеребцями-плідниками, і без виділення або придбання нових плідників спричинить звуження генеалогічної структури породи, що негативно відобразиться на популяції в цілому.

Бібліографічний список

1. Кожевников Е. В. Из истории отечественного коневодства. Коневодство и конный спорт. 1987. № 11. С. 30–31.
2. Витт В. О. Из истории русского коннозаводства. Создание новых пород лошадей на рубеже XVIII–XIX ст. Москва : Сельхозиздат, 1952. С. 359.
3. Рождественская Г. А. Орловский рысак. Москва : Аквариум БУК, 2003. 160 с.
4. Громова Т. В., Асанов С. С. Оценка влияния происхождения на работоспособность лошадей орловской рысистой породы. Вестник Алтайского государственного аграрного университета. 2017. № 10 (156). С. 121–125.
5. Carmalt J. L., Borg H., Naslund H., Waldner C. Racing performance of Swedish Standardbred trotting horses with proximal palmar/plantar first phalangeal (Birkeland) fragments compared to fragment free controls. Vet. J. 2014. V. 222. P. 43–47.
6. Гопка Б. М., Буренко А. В., Шаповал В. М. Жвавість і скороспілість орловських рисаків. Науковий вісник Національного аграрного університету. Київ, 2007. Вип. 114. С. 45–52.
7. Корнієнко О. О. Оцінка стану рисистого кіннозаводства України. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. Харків, 2012. № 106. С. 54–59.
8. Ткачова І. В., Россоха В. І., Ткаченко О. О., Лютих С. В., Ковальова Т. О., Тур Г. М., Ковальова Т. М., Шкавро Н. М., Бровко О. В., Гданська К. В., Задерихіна О. А. Селекційно-генетичний моніторинг у конярстві : монографія / за ред. І. В. Ткачової. Київ : Аграрна наука, 2018. 238 с.
9. Ткачова І. В. Сучасна лінійна структура орловської рисистої породи в Україні. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. Харків, 2009. № 101. С. 127–138.
10. Положення з проведення апробації селекційних досягнень у тваринництві. Затв. Наказом МінАПП України № 385 від 02.07.2012. Київ.13 с.