Формування продуктивних ознак у телиць та нетелей під впливом паратипових факторів

DOI: 10.32900/2312-8402-2022-128-72-79

Антоненко С. Ф.,
д. с.-г. н., с. н. с.,
https://orcid.org/0000-0002-4170-7753,
Піскун В. І.,
д. с.-г. н., с. н. с.,
https://orcid.org/0000-0003-0373-9268,
Адміна Н. Г.,
к. с.-г. н., с. н. с.,
http://orcid.org/0000-0001-5224-2640,
Адмін О. Є.,
к. с.-г. н., с. н. с.,
http://orcid.org/0000-0002-5070-8926,
Золотарьов А. П.,
к. с.-г. н.,
https://orcid.org/0000-0002-5532-3988,
Трішин О. К.,
д. с.-г. н., академік НААН,
https://orcid.org/0000-0002-5532-3988,
Інститут тваринництва НААН

Ключові слова: нетелі, жива маса, середньодобовий приріст, інтенсивність росту, відтворні функції, багатокритеріальний аналіз, регресійна модель, сезон року


Досліджено вплив віку і живої маси при заплідненні на споживання обмінної енергії і сирого протеїну за 6 місяців тільності, процеси їх росту та розвитку. Встановлено, що приріст живої маси нетелей за даними перших трьох місяців тільності складав у I групі – 67,0±3,66 кг, II – 65,0±5,26 кг, III – 49,0±4,40 кг. За вивчення енергії росту тварин впродовж 0-3 міс. (92 дні) тільності виявлено, що нетелі I і II груп за показниками середньодобового приросту переважали ровесниць III групи на 196 г і 174 г або на 26,9 і 24,4 % (р<0,01). При порівнянні показників приросту живої маси 4-6 місяців (92 дні) тільності виявлено, що нетелі I і II груп істотно переважали аналогів III групи за цією ознакою на 29,0 і 28,0 кг. За показником середньодобового приросту нетелі I і II груп перевищували своїх ровесниць III групи на 316 і 305 г або на 43,4 і 47,5 % (р<0,001). Необхідно підкреслити, що тварини I і II груп мали більший приріст живої маси за весь дослідний період тільності на 47,0 і 43,0 кг або на 58 і 53 % у порівнянні з аналогами III групи.
За результатами багатокритеріального аналізу встановлено, що для I групи цільова функція за розглянутими критеріями була меншою і становила 0,0359 при тому, що цільові функції II і III групи були гіршими в 1,4 і 12,1, відповідно. У той же час тварини II групи переважали аналогів III групи в 8,6 рази. Це вказує на перевагу тварин І і ІІ груп, вік плідного парування яких 14,8-15,3 місяців при живій масі 373-414 кг. Вони мали більшу інтенсивність росту живої маси в період тільності, витрачали менше енергії та сирого протеїну корму на кілограм приросту.
Розроблено лінійну, неповну квадратичну та частково неповну квадратичну регресії, які описують залежність приросту живої маси нетелей  від їх віку і живої маси запліднення на час запліднення та спожитої обмінної енергії і сирого протеїну за 6 місяців тільності.
Встановлено, що сезон року при плідному паруванні телиць в даному стаді не мав суттєвого впливу на їх розвиток в період тільності та подальшу молочну продуктивність.

Бібліографічний список

  1. Гутченко Г. А. Особливості холодного методу утримання телят. Студентський науковий вісник МНАУ. 2017. Вип. 2 (13). Ч. 2. С. 50–54.
  2. Сичова О. О. Інтенсивність росту молодняку великої рогатої худоби залежно від його морфо-функціонального статусу в неонатальний період. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2009. Вип. 138. С. 47–51.
  3. Prasad Vara W .L. N. V., Srinivasa Naik H., Nasreen A., Ramana Murthy R. V., Srilatha Ch., Sujatha K., Phaneedra M. S. S. V. A Case of Cutaneous Apocrine Adenocarcinoma in a 10 days old Buffalo calf. Journal of Livestock Sci. 2017. Vol. 8. P. 35–37.
  4. Підпала Т. В., Остапенко О. М., Ясевін С. Є., Дровняк О. В., МарикінаО.С., Гребенюк Н. В. Інтенсивні технології у молочному скотарстві: монографія; за ред. проф. Т. В. Підпалої. Миколаїв, 2018. 250 с.
  5. Шаловило С. Г., Щербатий З. Є. Шляхи підвищення продуктивності корів у молочному скотарстві. Сільський господар. 2006. №11–12. С. 3–5.
  6. Шкурко Т. П. Направлене вирощування ремонтних телиць молочних порід. Корми і факти. 2012. №08(24). С. 24–27.
  7. Панкєєв С. П., Пилипенко Ю. П. Перспективна технологія спрямованого вирощування молодняку в молочному скотарстві. Таврійський науковий вісник. 2021. № 118. С. 260–267.
  8. Ettema J. F., Santos J. Impact of age at calving on lactation, reproduction, health, and income in first-parity Holsteins on commercial farms. Dairy Sci. 2004. Vol. 87. Iss. 8. P. 2730–2742. https://doi.org/10.3168/jds.S0022-0302(04)73400-1.
  9. Lopes G., Jr., C. Johnson, L. Mendonça, P. Silva, J. Moraes, A. Ahmadzadeh, J. Dalton, Chebel Evaluation of reproductive and economic outcomes of dairy heifers inseminated at induced estrus or at fixed time after a 5-day or 7-day progesterone insert-based ovulation synchronization protocol. J. Dairy Sci. 2013. Vol. 96. P. 1612–1622. https://doi.org/10.3168/jds.2012-5971.
  10. Silva, T. V., Lima, F., Thatcher, W., Santos J. Synchronized ovulation for first insemination improves reproductive performance and reduces cost per pregnancy in dairy heifers. Dairy Sci. 2015. Vol. 98. P. 7810–7822. https://doi.org/10.3168/jds.2015-9704.
  11. Tozer P. R., Heinrichs A. J. What affects the costs of raising replacement dairy heifers: a multiple-component analysis. J Dairy Sci. Vol. 84. Iss. 4. P. 1836–1844. https://doi.org/10.3168/jds.S0022-0302(01)74623-1.
  12. Gabler M. T., Tozer P. R., Heinrichs A. J. Development of a cost analysis spreadsheet for calculating the costs to raise a replacement dairy heifer. J Dairy Sci. Vol. 83. Iss. 5. P. 1104–1109. https://doi.org/10.3168/jds.S0022-0302(00)74975-7.
  13. Heinrichs A. J., Jones C. M., Gray S. M., Heinrichs P. A., Cornelisse S. A., Goodling R. Identifying efficient dairy heifer producers using production costs and data envelopment analysis. J Dairy Sci. 2013. Vol. 96. Iss. 11. P. 7355–7362. https://doi.org/10.3168/jds.2012-6488.
  14. 14. Mohd Nor N., Steeneveld W., Derkman T. H. J., Verbruggen M. D., Evers A. G., de Haan M. H. A., Hogeveen H. The total cost of rearing a heifer on Dutch dairy farms: calculated versus perceived cost. Irish Vet J. Vol. 68. P. 29. https://doi.org/10.1186/s13620-015-0058-x.
  15. PiskunV. I., Yatsenko Yu. V., Yatsenko Yu. Yu. The concept of optimization of technological solutions of agricultural production. Modern engineering and innovative technologies. Germany, 2020. Iss. 12. P. 1. Р. 5‑11. https://doi.org/10.30890/2567-5273.2020-12-01-015.