Наукові статті, що надходять до редакції, проходять перевірку на плагіат та на відповідність вимогам до оформлення статей та літератури. До етапу рецензування допускаються наукові статті, оформлені відповідно до вимог НТБ при оригінальності тексту – не менше 80 %.

Рецензування (експертна оцінка) рукописів проводиться для забезпечення високого науково-теоретичного рівня журналу та проводиться за принципом подвійного сліпого (анонімного) рецензування, при якому рецензенти не знають персональних даних авторів, а автори не знають персональних даних рецензента.

 

Етичні зобов’язання редакторів 

 

1. Члени редакційної колегії, на чолі з головним редактором, несуть відповідальність за прийняття рішення щодо публікації наукової статті, яке ґрунтується на принципах достовірності та наукової значущості представленої на розгляд роботи.
2. Редактори несуть відповідальність за дотримання вимог та рекомендацій у науковій статті.
3. Редактори мають право радитися з рецензентами при прийнятті остаточного рішення щодо публікації наукової статті.
4. Редактор повинен без упередження розглядати всі рукописи, представлені до публікації, оцінюючи кожен належним чином, незважаючи на расову, релігійну, національну та будь-яку іншу належність, а також положення або місце роботи автора (авторів).
5. Уся відповідальність за прийняття або відхилення рукопису лежить на редакторові. Відповідальний і зважений підхід до виконання цих обов’язків передбачає, що редактор бере до уваги рекомендацію рецензента відповідного наукового напряму стосовно якості і достовірності рукопису, представленого до публікації. Проте рукописи можуть бути відхилені без рецензування, якщо редактор вважає, що вони не відповідають профілю цього видання.
6. За неопублікованими даними, отримані редколегією у представлених до розгляду рукописах, а також інформацією або ідеями, отримані в ході рецензування, зберігається конфіденційність.
7. Після позитивного рішення редактора стаття публікується у журналі та розміщується на відповідних електронних ресурсах установи.
8. Відповідальність і права редактора журналу відносно будь-якого представленого рукопису, автором якого є сам редактор, мають бути делеговані будь-кому з членів редакційної колегії – фахівцю за профілем установи.
9. Якщо редакторові представлені переконливі свідчення того, що основний зміст або висновки роботи, опублікованої у журналі, є помилковими, редактор повинен сприяти публікації відповідного повідомлення в наступному його номері, що вказує на цю помилку і, якщо можливо, виправляє її. Це повідомлення може бути написане особою, що виявила цю помилку, або незалежним автором.

 

Етичні зобов’язання авторів

 

1. Надавати достовірні результати виконаної роботи, а також об’єктивне обговорення значущості дослідження.
2. Автори повинні упевнитися у достовірності бібліографічних посилань.
3. Автор повинен цитувати ті публікації, які здійснили визначальний вплив на сутність роботи, що викладалася, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до цього повідомлення.
4. Автор не повинен публікувати рукопис, у якому більша його частина присвячена одним і тим же дослідженням, більше, ніж в одному журналі як оригінальну публікацію. Подання одного і того ж рукопису одночасно більше, ніж в один журнал сприймається як неетична поведінка і є неприйнятним.
5. Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації.
6. Автор зобов’язаний допрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії.

 

Етичні зобов’язання рецензентів

 

1. Рецензування допомагає Редактору прийняти рішення про публікацію, а також може допомогти автору підвищити якість роботи.
2. Якщо обраний рецензент не впевнений, що його кваліфікація відповідає рівню досліджень, представлених в рукописі, він повинен повідомити про це.
3. Рецензенти не повинні брати участь у розгляді рукописів у разі наявності конфліктів інтересів внаслідок конкурентних, спільних та інших взаємодій і відносин з будь-ким із авторів, пов’язаними з представленою роботою.
4. Рецензент повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів.
5. Кожний рукопис, отриманий для рецензування, повинен розглядатися як конфіденційний документ. Дану роботу не можна відкривати і обговорювати з будь-якими особами, які не мають на те певних повноважень. Винятком є випадки, коли рецензент потребує чиєїсь спеціальної консультації.
6. Рецензенти повинні адекватно пояснити й аргументувати свої судження, щоб редактори і автори могли зрозуміти, на чому засновані їх зауваження.
7. Рецензент повинен відмічати будь-які випадки недостатнього цитування авторами робіт інших учених, що мають безпосереднє відношення до роботи, що рецензується.
8. Рецензент повинен своєчасно надати відгук.
9. Неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не можна використовувати в особистих дослідженнях або посиланнях.