---

Збереження генетичних ресурсів тварин є ключовим компонентом продовольчої безпеки та економічної стабільності. Генетичне різноманіття забезпечує основу для селекційної роботи, дозволяє адаптувати системи виробництва до змін клімату та зменшує ризики, пов’язані з епідеміями та зниженням продуктивності. Для оцінки економічної ефективності необхідно провести специфічні економічні розрахунки для регіонів або порід, враховуючи витрати, ризики, час, ринкові умови та кліматичні фактори. Дослідження проведені на експериментальній базі Державної дослідної станції птахівництва Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України з використанням генетичних ресурсів курей різних напрямків продуктивності (яєчний – Бірківська кольорова; м’ясо-яєчний – Полтавська глиняста; м’ясний – Геркулес (Плімутрок) білий) з колекції національного генофонду птиці української селекції. У статті представлено результати наукових досліджень, спрямованих на системний аналіз економічної ефективності та виявлення шляхів її підвищення при утриманні генофондних популяцій птиці різних напрямків продуктивності. Дослідженням встановлено рівень економічної ефективності утримання генофондних стад курей різних напрямків продуктивності та визначено основні шляхи підвищення їх рентабельності. Отримані показники слугують аналітичною основою для подальших розрахунків, спрямованих на вдосконалення технологій утримання та збереження племінного поголів’я. Рівень рентабельності виробництва інкубаційних яєць за 42 тижні життя коливався від -14,08 до 19,75 % (кури яєчного напрямку), від -14,28 до 3,5 % (кури м’ясо-яєчного напрямку) та від -32,56 до 2,6 % (кури м’ясного напрямку). Для виробництва та реалізації добових курчат показники рентабельності становили від -7,03 до 29,57 % (яєчний напрямок), від -13,50 до 4,4 % (м’ясо-яєчний напрямок) та від -36,35 до -3,15 % (м’ясний напрямок). Подовження періоду утримання птиці з 42 до 52 тижнів призвело до збільшення загальної несучості та показників рентабельності. Рівень рентабельності виробництва інкубаційних яєць за 52 тижні життя становив 30,10 % (яєчний напрямок), 36,83 % (м’ясо-яєчний напрямок) та 4,66 % (м’ясний напрямок). Для виробництва та продажу добових курчат рівні рентабельності становили відповідно 40,77 %, 48,89 % та -1,23 %.

References

Melnyk, V. O., Tereshchenko, O. V., Zhukorskyi, O. M., et al. (2015). Resursozberihaiuchi ekolohichno bezpechni tekhnolohii vyroshchuvannia, utrymannia ta hodivli silskohospodarskoi ptytsi: naukovo-praktychnyi posibnyk [Resource-saving and environmentally safe technologies of rearing, keeping and feeding of poultry: Scientific-practical manual] Kyiv.  (in Ukrainian).

Hladii, M. V., Polupan, Yu. P., Basovskyi, B. M., et al. (2018). Prohrama zberezhennia henofondu lokalnykh i znykaiuchykh porid silskohospodarskykh tvaryn v Ukraini na 2017–2025 roky [Program for conservation of the gene pool of local and endangered breeds of farm animals in Ukraine for 2017–2025] . Sumy: Sumskyi NAU. (in Ukrainian).

Hadzalo, Ya. M., Bashchenko, M. I., Hladii, M. V., et al. (2017). Tvarynnytstvo Ukrainy: stan, problemy, shliakhy rozvytku [Animal husbandry of Ukraine: State, problems, development paths] Kyiv. (in Ukrainian).

Ladyka, V. I., Zhukorskyi, O. M., Hrytsyniak, I. I., et al. (2023). Henetychni resursy vitchyznianykh porid silskohospodarskykh tvaryn [Genetic resources of domestic breeds of farm animals] Odesa: Oldi+. (in Ukrainian).

Katerynych, O., Pankova, S., & Vasiuko, K. (2023). Preservation and rational use of domestic poultry gene pool in Ukraine. In Szanse nauk o zwierzętach (pp. 63–71). Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Przyrodniczego w Lublinie. https://doi.org/10.24326/mon.2023.9

Pokhyl, V. I., Sanzhara, R. A., Patrieva, L. S., & Katerynych, O. O. (2017). Porody ta krosy silskohospodarskoi ptytsi [Breeds and crosses of poultry] Dnipro. (in Ukrainian).

Ministerstvo ahrarnoi polityky ta prodovolstva Ukrainy. (2019). Pro zatverdzhennia Instruktsii z bonituvannia silskohospodarskoi ptytsi [On approval of the Instruction on poultry grading] (in Ukrainian). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0846-01

Plotnikov, O. (2022). Povoienne vidnovlennia Ukrainy v konteksti frahmentatsii svitovoi ekonomiky [Post-war recovery of Ukraine in the context of fragmentation of the world economy] Ekonomika Ukrainy, 12(733), 3–12. (in Ukrainian) .https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.12.003

Chala, V. (2023). Povoienna rozbudova v Ukraini zelenoi ekonomiky: osnovni stsenarii [Post-war development of Ukraine’s green economy: Main scenarios] Ekonomika ta pidpryiemnytstvo, 1(127), 12–18. (in Ukrainian). https://doi.org/10.32782/1814-1161/2023-1-2

Petruha, N. (2023). Povoienne vidnovlennia ahrarnoho sektoru ekonomiky na zasadakh bioekonomiky [Post-war recovery of the agricultural sector of the economy on the principles of bioeconomy] Ekonomichnyi analiz, 33(4), 49–58. (in Ukrainian).  https://doi.org/10.35774/econa2023.04.049

Hladii, M. V., Porkhun, M. H., Kruhljak, O. V., et al. (2021). Ekonomichni zasady prybutkovoho vykorystannia henetychnykh resursiv molochnoho skotarstva Ukrainy [Economic principles of profitable use of genetic resources of dairy cattle in Ukraine] Rozvedennia i henetyka tvaryn, 62, 31–36. (in Ukrainian). https://doi.org/10.31073/abg.62.06

Ministerstvo ahrarnoi polityky ta prodovolstva Ukrainy. (2005). Vydomchi normy tekhnolohichnoho proiektuvannia. Pidpryiemstva ptakhivnytstva (VNTP–APK–04.05) [Departmental standards of technological design. Poultry enterprises (VNTP–APK–04.05)] Kyiv. (in Ukrainian).

Groeneveld, L. F., et al. (2016). Genetic diversity in farm animals – A review. Animal Genetics, 47(6), 528–535. https://doi.org/10.1111/age.12453

Hiemstra, S. J., et al. (2010). Conservation of animal genetic resources in Europe. Wageningen Academic Publishers.

Tixier-Boichard, M., Bed’hom, B., & Rognon, X. (2011). Chicken domestication: From archeology to genomics. Comptes Rendus Biologies, 334(3), 197–204. https://doi.org/10.1016/j.crvi.2010.12.012

Muir, W. M., Wong, G. K.-S., et al. (2008). Genome-wide assessment of worldwide chicken diversity. Proceedings of the National Academy of Sciences, 105(45), 17312–17317. https://doi.org/10.1073/pnas.0806569105

Hillel, J. (2009). Molecular markers in animal breeding and genetics. Poultry Science, 88(5), 881–887. https://doi.org/10.3382/ps.2008-00247

Cahaner, A., & Deeb, N. (2012). Breeding for adaptation to hot climates. In Poultry breeding and genetics (pp. 347–363).

Wolc, A., et al. (2019). Advances in genomic selection in poultry. Genetics Selection Evolution, 51(60), 1–10. https://doi.org/10.1186/s12711-019-0495-9

Besbes, B., et al. (2007). Economic aspects of poultry genetic resources. World’s Poultry Science Journal, 63(1), 25–42. https://doi.org/10.1017/S0043933907001250

FAO. (2021). Domestic Animal Diversity Information System (DAD-IS). Rome: FAO. https://www.fao.org/dad-is

Groeneveld, E., et al. (2016). Monitoring and conservation of poultry genetic resources. Animal Genetics, 47(6), 537–547. https://doi.org/10.1111/age.12454

Weigend, S., & Romanov, M. N. (2001). Current strategies for poultry biodiversity. World’s Poultry Science Journal, 57(4), 435–448. https://doi.org/10.1079/WPS20010031

Hocking, P. M. (2010). Developments in poultry breeding. World’s Poultry Science Journal, 66(1), 5–13. https://doi.org/10.1017/S0043933910000028

Ekarius, C. (2007). Storey’s illustrated guide to poultry breeds. Storey Publishing.

Crawshaw, R. (2012). Poultry breeds and breeding. Elsevier.

Nandi, S., et al. (2018). Genetic conservation in poultry. Indian Journal of Poultry Science, 53(3), 305–312.

Padhi, M. K. (2016). Importance of indigenous breeds of chicken in India. World’s Poultry Science Journal, 72(2), 259–267. https://doi.org/10.1017/S0043933916000017