Економічна ефективність технологічного процесу виробництва гібридів шовковичного шовкопряду (bombyx mori l.) за використання порід, маркованих за статтю на стадії грени

DOI: 10.32900/2312-8402-2023-129-141-148

Панченко О. М.,
к. с.-г. н.,
https://orcid.org/0000-0001-9580-2839,
Інститут тваринництва НААН,
Маркіна Т. Ю.,
д. б. н., професор,
https://orcid.org/0000-0002-6313-9814,
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди,
Ісіченко Н. В.,
к. с.-г. н., с. н. с.,
https://orcid.org/0000-0002-8941-2727,
Національний науковий центр «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини»

Ключові слова: шовківництво, породи, маркованість за статтю, гібриди шовковичного шовкопряду, економічний ефект, технологія виробництва гібридів


Напрацювання високоякісного біоматеріалу шовковичного шовкопряда Bombyx mori L. сприяє розширенню можливостей його використання у різних сферах життєдіяльності людини – в легкій та фармакологічній промисловостях, авіації, медицині, в радіо- та електротехніці, млиновому виробництві, фото- і кінематографії, харчової промисловості, тваринництві тощо.
Визначили економічну ефективність технологічного процесу виробництва гібридів шовковичного шовкопряду (Bombyx Mori L.) за використання порід, маркованих за статтю на стадії грени, виходячи з того, що єдиної стандартної методики обчислення вартості виробничого процесу шовківництва не існує. Затрати і прибуток залежать від багатьох факторів як прямих, так і непрямих витрат, від загальноекономічної та політичної ситуації в світі, а також від мінливих, непередбачуваних факторів, як, наприклад, природно-кліматичні умови. Оскільки вирощування гібридів відбувалося за однакових умов культивування, то економічний ефект визначали, виходячи з відмінностей в приготуванні гібридної грени.
Розрахунки економічної ефективності були зроблені для урожайності коконів з 1 стандартної коробки гусениць-„мурашів”. Собівартість продукції була різною, оскільки при традиційному ваговому способі одержання гібридів, розподіл за статтю відбувався на стадії кокону, в період знімання коконів з коконників та їх сортуванні, на 8–14 добу з дня масового заляльковування.
Рентабельність від використання гібридів на основі ліній, маркованих за статтю на стадії грени порівняно з гібридами, одержаними традиційним ваговим способом майже на 11 % вище. Економічний ефект полягає у підвищенні показників життєздатності гусениць – на 4 %, урожаю коконів з 1 коробки гусениць-„мурашів”, кг – на 17–24 кг. Додатковий прибуток від технологічного процесу виробництва гібридів шовковичного шовкопряду за використання ліній Мер.6.white та Мер.7.white становить 2020,08 грн, а Вр.35 white та Вр.54 white – 2023,30 грн. Отримані показники рівня рентабельності розраховані для одноразової вигодівлі гібридів, а при багаторазовій вигодівлі рівень рентабельності значно зростає та становить від 40 % до 70 % на рік.

Бібліографічний список

  1. Батирова А. Н., Умаров Ш. Р. Особенности получения межпородных и межлинейных гибридных комбинаций тутового шелкопряда. Аграрная наука. 2019;(7-8):29-30. https://doi.org/10.32634/0869-8155-2019-330-7-29-30
  2. Браславский М. Е., Головко В. А., Злотин А. З. и др. Селекция тутового шелкопряда в Украине (достижения, проблемы и перспективы), Харьков, 2002. 280 с.
  3. Галанова О. В. Совершенствование методов прогнозирования и оценки качества пород и гибридов тутового шелкопряда: дис. … канд. с.-х. наук: 06.00.15. Харьков, 1997. 102 с.
  4. Головко В. О., Злотін О. З., Браславський М. Ю. та ін. Шовківництво ; під ред. Злотіна О. З., Бойчука Ю. Д., Харків : РВП ,,Оригінал”, 1998. 416 с.
  5. Евлагина Е. Г., Селионова М. И., Богословский В. В. Тутовый шелкопряд как корм для сельскохозяйственных животных. Инновационные агробиотехнологии в животноводстве и ветеринарной медицине : I Евразийская науч.-практ. конф. (Санкт-Петербург, 17–20 нояб. 2015 г.). СПб., 2015. С. 132–135.
  6. Злотін О. З., Маркіна Т. Ю. Біоіндикація стану природного середовища. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Харків : ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 2014. 114 с.
  7. Ісіченко Н. В., Панченко О. М. Створення вихідного матеріалу шовковичного шовкопряда (Bombyx Mori), міченого за статтю на стадії грени. Значення та перспективи стаціонарних досліджень для збереження біорізноманіття : матеріали Міжнар. наук. конф., присвяч. 50-річчю функціонування високогірного біологічного стаціонару ,,Пожижевська”. (Лівів – Пожижевська, 23–27 вер. 2008). Львів, 2008. С. 155–156.
  8. Литовченко А. М., Білоус О. В., Кудрявська Н. В. та ін. Програма селекції з породами та гібридами шовковичного шовкопряда на 2003-2010 роки. К. : Державний науково-виробничий концерн ,,Селекціяˮ. 2003. 36 с.
  9. Маркина Т. Ю. Гомеостатические свойства искусственных популяций насекомых и способы управления их состоянием : монография. Х. : Планета-Принт, 2019. 380 с.
  10. Маркина Т. Ю. Новые подходы к контролю качества культур насекомых при разведении. Вісник Дніпропетровського університету. Біологія, екологія. Дніпро. 2016. 24(1), 164–172 https://doi.org/10.15421/011620
  11. Маркіна Т. Ю., Злотін О. З. Шовковичний шовкопряд як тест-об’єкт для біоіндикації забруднення довкілля. Матер. Міжнар. науков. конф. присвяченої 50-річчу функціонування високогірного біологічного стаціонару Пожижевська (23-27 вер. 2008 р.). Львів, 2008. С. 272–273.
  12. Методика определения экономической эффективности использования в сельском хозяйстве результатов НИР и ОКР. К. : Урожай, 1986. 120 с.
  13. Милушева Р. Ю., Пирниязов К. К., Рашидова С. Ш. Очистка хитозана Bombyx Mori. Вестник ТвГУ. Серия «Химия». 2016. No 2. С. 119-12
  14. Панченко О. М., Руденко Є. В., Суханов С. В., Злотін О. З. Вивчення ознаки маркованості за статтю на стадії грени (w2) шовковичного шовкопряду з метою збереження генетичного фонду. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. Харків, 2018. № 119. С. 106–114.
  15. Рашидова С. Ш., Милушева Р. Ю. Хитин и хитозан Bombyx mori. Синтез, свойства и применение. Ташкент. 2009. 246 с.
  16. Шукуров И. Б., Шукурова В. И., Шукурова С. И., Сулейманов С. Ф. Исследование механизма действия хитозана при лечении термихеских ожогов. Вісник проблем біології і медицини, Полтава 2012. Вип. 1 (91), С. 191-193
  17. Cocoon quality and classification. FAOSTAT – Food and Agriculture Organization [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.fao.org/3/x2099e/x2099e04.htm (дата звернення 10.04.2023)
  18. Ghosh A., Ray M., Gangopadhyay D. Evaluation of proximate composition and antioxidant properties in silk-industrial byproduct LWT. Food Science and Technology 2020. Vol. 132. https://doi.org/10.1016/j.lwt.2020.109900
  19. Raubenheimer D., Rothman J. М. Nutritional Ecology of Entomophagy in Humans and Other Primates. Annu. Rev. Entomol. 2013. Vol. 58. P. 141–160.
  20. Tazima Y., Doira H. The silkworm important labolatory tool. Tokyo. 1978. 247 p.
  21. Vokhidova N. R., Sattarov M. E., Kareva N. D., Rashidova S. Sh. Fungicide Features of the Nanosystems of Silkworm (Bombyx mori) Chitosan with Copper Ions. Microbiology, 2014, Vol. 83, No. 6, pp. 751-753 https://doi.org/10.1134/S0026261714060204
  22. Xu H, O’Brochta D. A. Advanced technologies for genetically manipulating the silkworm Bombyx mori, a model Lepidopteran insect. Biol. Sci. 2015. Jul. 7. P. 282.