---

Викладені результати використання аутбридингу та інбридингу при розведенні худоби білоголової української породи, яку відносять до локальних популяцій та утримують лише в одному племінному стаді. Виявлено, що тварини, отримані від спорідненого розведення, характеризуються достатньо високим рівнем продуктивності та нормальними відтворювальними якостями. Аутбредні та інбредні телиці в процесі росту від народження до 18-місячного віку хоча й дещо різнилися між собою за живою масою, але різниця була статистично недостовірною. В різні періоди росту перевагу мали як аутбредні, так і інбредні тварини, засвідчуючи можливість поліпшення ознаки методами чистопородного розведення. Абсолютний приріст живої маси піддослідних телиць на вирощуванні  становив: І група – 295 кг, ІІ – 289 кг, ІІІ – 298 кг, ІV – 308 кг і V – 293 кг без статистично достовірної різниці між групами, що дало підстави для висновку про можливість уникнення інбредної депресією в результаті використання при розведенні худоби даного стада спорідненого підбору батьківських пар. Визнано, що селекція аутбредних та інбредних телят на збільшення живої маси при народженні здебільшого не матиме позитивного впливу на ознаку в процесі росту тварин з огляду на одержані кореляційні зв’язки між ними. За результатами вивчення відтворної здатності доведена доцільність отримання та використання інбредної худоби в стаді,  яку  осіменяли  майже на місяць раніше від аутбредної. Між аутбредними та інбредними різного ступеня інбридингу коровами виявлені значна диференціація надою за першу-третю лактацію, без достовірної переваги тварин, одержаних тим чи іншим методом чистопородного розведення. За першу лактацію найвищий надій молока мали корови групи тісного інбридингу (V група) – 4501 кг, які перевищували аутбредних  на 150 кг та інбредних нижчих ступенів інбридингу (ІІ  – ІV групи) на 191 – 633 кг. Інбредна худоба віддаленого, помірного та близького ступенів інбридингу за другу лактацію  продукувала від 4629 кг до 4719 кг молока за найвищого показнику у корів помірного ступеня інбридингу, в той час як аутбредні корови – 4582 кг. Найвищі показники надою за третю лактацію мали корови помірного ступеня інбридингу – 5204 кг, а найнижчі – 3897 кг групи близького ступеня інбридингу. Аутбредні корови за даною ознакою  переважали лише особин групи близького інбридингу. Одержані результати порівняльного аналізу господарськи корисних ознак аутбредних та інбредних корів і телиць білоголової української породи засвідчують можливість використання спорідненого підбору батьківських пар в стаді  для підвищення ефективності внутрішньопородної селекції, тиражування спадкових ознак родоначальника та з метою збереження зникаючої вітчизняної  породи великої рогатої худоби.

Бібліографічний список

1. Анисимова Е., Гостева Е. Эффективные приемы селекции симментальского скота. Молочное и мясное скотоводство. 2013. № 3. С. 19–21.
2. Бірюкова К. С. Білоголова українська порода. Племінна робота з породами великої рогатої худоби. Київ, 1963. С. 272–293.
3. Войтенко С. Л. Эффективность применения инбридинга в закрытой популяции свиней. Зоотехния. № 8. С. 13 –14.
4. Войтенко С. Л. Можливість підвищення молочної продуктивності у корів локальних порід. Вісник Полтавської державної аграрної академії. Полтава, 2016. № 4. С. 72–75.
5. Кравченко Н. А. Винничук Д.Т., Гавриленко В. П., Павловский Г. А. Влияние инбридинга на молочную продуктвиность, впоспроизводительную способность и экстерьер коров-рекордисток симентальской породы. Молочно-мясное скотоводство : респуб. межведом. темат. науч. сб. Харьков, 1985. Вып. 66. С. 13–17.
6. Зубець М. В. Буркат В. П., Єфіменко М. Я., Полупан Ю. П Генетика і селекція у скотарстві. Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть. Київ : Логос, 2001. Т. 4. С. 181–198.
7. Зубец М. В., Буркат В. П., Мельник, Ю. Ф., Єфименко М. Я., ПетренкоИ. П., Хаврук А. Ф. Генетика, селекция и биотехнология в скотоводстве. Киев : «БМТ», 1997. 722 с.
8. Гузєв І. В. Концептуальні основи збереження генофонду сільсько­господарських тварин в Україні. Проблеми збереження генофонду тварин : матеріали творч. дискусії / за ред. В. П. Бурката. Київ : Аграрна наука, 2007. С. 4–25.
9. Дунин И. М. Труфанов В. Г., Новиков Д. В. Использование инбридинга в молочном скотоводстве. Зоотехния. № 9. С. 2–3.
10. Жебровський Л. С. Селекція тварин. С.-Пб. : Лань, 2002. 256 с.
11. Зверева Е. А., Муравьева Н. А. Эффективность применения инбридинга при разведении коров ярославской породы. Международный научно-исследовательский журнал. № 11 (53), ч. 5. С. 18–21. DOI: 10.18454/IRJ.2016.53.121
12. Єфіменко М. Я., Порхун М. Г., Чехівський М. Й.,. Боярська А. В, Булка В. М. Стан збереження генофонду білоголової української породи на сучасному етапі. Розведення і генетика тварин : міжвідом. темам. наук. зб. Київ, 2008. Вип. 42. С. 82–87.
13. КостенкоА. И., Серацкий И. З., Меркушин В. В., Шапирко В. В. Инбридинг и племенная ценность быков-производителей / Цитология и генетика. Т. 28. № 1. С. 54 –59.
14. Климова С. П., Шендаков А. И., Шендакова Т. А. Влияние степеней инбридинга на молочную продуктивность черно-пестрого голштинизированного скота. Вестник орловского государственного аграрного университета. № 4 (12). С. 86–89
15. Кравченко М. А. Теоретичні основи розведення тварин по лініях. Тваринництво України. № 11. С. 17–19.
16. Красота В. Ф. Лобанов В. Т., Джапаридзе Т. Г. Разведение сельскохозяйственных животных. Москва : Агропромиздат, 1990. 463 с.
17. Ладика В. І. Ефективність спорідненого спарювання в селекції бугаїв-плідників бурих порід. Вісник аграрної науки. № 6. С. 52–54.
18. Микитас Р. Є., Демчук В. В., Папакіна Н. С. Прогнозування молочної продуктивност корів червоної степової породи різного ступеня інбридингу. Таврійський науковий вісник. Вип. 17. С. 59–62.
19. Підпала Т. В. Породотворний процес та інбридинг у молочному скотарстві. Розведення і генетика тварин. Київ, 2007. Вип. 41. С. 164–171.
20. Гладій М. В. Полупан Ю. П., Басовський Д. М., Вишневський Л. В., Ковтун С. І., Сидоренко О. В Програма збереження генофонду локальних і зникаючих порід сільськогосподарських тварин в Україні на 2017–2025 роки. Суми, 2018. 84 с.
21. Рудик І. А., Ставецька Р. В. Консолідованість та спорідненість ліній голштинської породи в Україні. Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. Біла Церква, 2010. Вип. 3 (72). С. 3–8.
22. Солдатов А. П., Сперанский А. Г. Влияние инбридинга на молочную продуктивность крупного рогатого скота швицкой породы. Генетические основы повышения продуктивности сельскохозяйственных животных : сб. науч. тр. Всесоюзного сельскохозяйственного института заочного образования. Москва, 1975. Вып. 96. С. 15–21.
23. Петренко І. П., Зубець М. В., Буркат В. П., Петренко А. П. Теорія системного аналізу «кровозмішення» у тварин. Київ : Аграрна наука, 2005. 521 с.
24. Croquet, C., Mayeres, P., Gillon, A., Vanderick, S., & Gengler, N. (2006). Inbreeding depression for global and partial economic indexes, production, type, and functional traits. Journal of dairy science, 89(6), 2257–2267. https://doi.org/10.3168/jds.S0022-0302(06)72297-4.
25. Evaluation of inbreeding depression in Holstein cattle using whole-genome SNP markers and alternative measures of genomic inbreeding. D. W. Bjelland, K. A. Weigel, N. Vukasinovic, J. D. Nkrumah Journal of Dairy Science. 2013. Vol. 96. Is. P. 4697–4706
26. Rokouei, M., Vaez Torshizi, R., Moradi Shahrbabak, M., Sargolzaei, M., & Sørensen, A. C. (2010). Monitoring inbreeding trends and inbreeding depression for economically important traits of Holstein cattle in Iran. Journal of Dairy Science, 93(7), 3294–3302. DOI:10.3168/jds.2009-2748.
27. Smith L. A., Cassell B. G., Pearson R. E. The effects of inbreeding on the lifetime performance of dairy cattle. Journal of Dairy Science. 1998. 81, Is. 10. Р.2729–2737.