DOI: 10.32900/2312-8402-2019-122-60-73
Ключові слова: коні, орловська рисиста порода, клас 2.05, підбір батьківських пар
В статті розглянуто питання підбору батьківських пар при одержанні коней орловської рисистої породи високої роботоздатності – класу 2.05 і жвавіше на дистанцію 1600м. Дослідженню підлягло 272 голови коней станом на 01.01.2017 року.
Проведений аналіз ефективності різних варіантів підборів батьківських пар, від яких отримали орловських рисаків класу 2.05 і жвавіше для їх оцінки в залежності від жвавості, скороспілості, віку батьків, промірів та індексів, за лінійною приналежністю батьків та інбридингом.
У результаті досліджень було визначено, що найбільшу кількість орловських рисаків класу 2.05 отримано від жеребців класу 2.05 та 2.08 (76,8 %) та від кобил класу 2.15 та 2.20 (42,3 %). Хоча достатньо велика кількість (16,9 %) рисаків була народжена від невипробуваних кобил.
Краща скороспілість у орловських рисаків класу 2.05 (4,9 років), виявлена у потомства ліній Вєтра та Барчука (32 голови, або 11,8 %). Серед даного поголів’я – 72 голови (26,5 %) показали свою кращу жвавість у віці 3-4 років.
Найбільший відсоток при віковому доборі батьків: мати старша за батька в основному на 1-5 років – 26,5 % (72 гол.), батько старший за матір також в основній масі також на 1-5 років – 38,6 % (105 гол.). Найбільш ефективними були добори, де вік жеребців-плідників складав 6-13 років, кобил 5-11 років (168 голів, 61,8 %). Слід зазначити, що серед жеребців-плідників та кобил, кількість жвавих потомків знижується після 15 років.
Найкрупнішими серед батьків стали жеребці-плідники – представники ліній Барчука та Воїна, а серед кобил – Вєтра та Воїна. Найнижчими серед жеребців і кобил є представники лінії Успєха. Порівнюючи проміри та індекси пробандів та їх батьків, істотні відмінності у показниках не відмічаються.
Орловські рисаки класу 2.05 і жвавіше отримані у 81 варіанті підборів з урахуванням приналежності батьків до генеалогічних ліній. Найбільша кількість орловців класу 2.05 отримано в лінії Піона. До неї належить 93 батька (34,2 %) і 70 матерів (25,7 %). Друге та третє місця відповідно, посідають лінія Пілота та Болтіка. Лише 20 голів (7,4 %), отримано при внутрішньолінійних підборах. Найбільш ефективними поєднаннями виявились кроси трьох ліній: Піона, Пілота, Болтіка (75 голів – 27,5 %).
Найбільша кількість орловських рисаків класу 2.05 отримана при віддаленому інбридингу з коефіцієнтом 0,1-1,0 % – 101 голова (37,1 %). Середній рівень інбридингу по вибірці (n=272) склав 1,7 %, 40 голів, або 14,7 % були аутбредними.
Бібліографічний список
- Рекомендації по відбору та добору в племінному конярстві / І. П. Горошко, О. А. Калантар, П. М. Павленко. – Київ : КПП «Украгрожилбытстрой», 1994. – 6 с.
- Барминцев, Ю. Н. Коннозаводство и конный спорт / Барминцев Ю. Н. – М.: Колос, 1972. – 319 с.
- Коновалова Г. К. Эффективность различных вариантов подбора в получении орловских рысаков выдающейся работоспособности / Г. К. Коновалова, А.Ю. Жуков // Коневодство и конный спорт. – 2013. – № 1. – 26-28.
- Бочкарев К. Резвые кобылы как заводские матки / К. Бочкарев // Коневодство и конный спорт. – 1973. – № 3. – С. 20–22.
- Буренко А. В. Скороспілість орловських рисаків класу 2.05 / А. В. Буренко // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. – Київ : Вид-во НУБіП України, 2017. – № 271. – С.59–71.
- Витт В. О. Значение возраста при разведении животных в свете мичуринской биологии // Витт В. О. История коннозаводства. – М.: «Центрполиграф», 2003. – С. 956–966.
- К 240-летию орловского рысака / Г. В. Калинкина, Ю. А. Орлова, В. В. Крешихина, О. Н. Махмутова // Коневодство и конный спорт. – 2016. – № 3. – С. 9–11.
- Рождественская Г. А. Орловский рысак / Рождественская Г. А. – М.: «Аквариум Бук», 2003. – 160 с.
- Рождественская Г. А. Использование инбридинга при совершенствовании орловской рысистой породы / Г. А. Рождественская // Использование инбридинга в животноводстве. – М.: Наука, 1977. – С. 61–64.
- Буренко А. В. Інбридинг у родоводах орловських рисаків класу 2.05 / А. В. Буренко // Таврійський науковий вісник : наук. журн. – Херсон : ВД «Гельветика», 2018. – Вип. 100, т. 1. – С. 141–149.