---

Маркірування популяцій сільськогосподарських тварин за окремими генами та комплексами генів, а також визначення на їх основі генотипової структури та рівня різноманіття, як структурних одиниць, так і популяцій в цілому, створює передумови для розробки селекційно – генетичних підходів, спрямованих на запобігання звуження генофонду популяцій.
Проведено імуногенетичну оцінку експериментальних популяцій худоби симентальської породи вітчизняної селекції ПрАТ «Племінний завод «Червоний Велетень», Харківської області за період з 1998 по 2018 рік. Дослідження проводились на основі атестації тварин за 9 системами груп крові (А, В, С, F, J, L, M, S, Z) 48 моноспецифічними сироватками – реагентами та створеного інформаційного банку даних типів крові великої рогатої худоби. Встановлено зміни рівня антигенонасиченості (Аn = 0,2488 у 1998-2003 рр., Аn = 0,2165 у 2014-2018 рр.), що свідчить про загальну тенденцію зменшення частот факторів груп крові..За ЕАВ-системою груп крові встановлено збільшення значення коефіцієнту гомозиготностіз 2,12 % до 2,89 % і ступені гомозиготності (Н) з 6,69 % до 7,83 %за 20 річний період дослідження популяції. Отримані дані свідчать про зменшення загального резерву генетичної мінливості досліджуваного стада. При проведенні генетичного моніторингу, а також з метою контролю генетичного різноманіття, рівня гомо- та гетерозиготності популяцій великої рогатої худоби, рекомендується використовувати імуногенетичні методи, які дозволяють на генному рівні контролювати генотипову ситуацію та оперативно корегувати стратегію селекційних заходів.

Бібліографічний список

1. Подоба Б. Є. Імуногенетична оцінка специфіки порід у системі генетичного моніторингу біорізноманіття / Б. Є. Подоба, О. Д. Бірюкова, К. В. Кухтіна // Вісник аграрної науки. – 2012. – № 12. – С. 43-47.
2. Парасочка І. Ф. Специфіка генофонду великої чорної породи в порівнянні з алелофондом основних порід свиней України / І. Ф. Парасочка // Науково – технічний бюлетень / Інститут тваринництва НААН. – Харків, 2014. – № 122. – С. 114-118.
3. Буркат В. П. Наукові і прикладні аспекти генетичного моніторингу у тваринництві / В. П. Буркат, М. Я. Єфіменко, Б. Є. Подоба, В. В. Дзіцюк// Вісник аграрної науки. – 2003. – № 5. – С. 32-40.
4. Зубець М. В. Генетичні маркери в племінному тваринництві України: історичний аспект, методичні засади, перспективи / М. В. Зубець, Б. Є. Подоба, І. С. Бородай // Геномна селекція у тваринництві: стан та перспективи розвитку: матеріали творч. диск. 19 квітня 2011 р. – Київ : Аграрна наука, 2011. – С. 36-38.
5. Рекомендації із використання спадкового поліморфізму в племінному тваринництві України / В. П. Буркат, І. В. Гузєв, І. С. Бородай, К. В. Копилов, К. В. Бодряшова. – Чубинське, 2010. – С. 26.
6. Імуногенетичний моніторинг в племінному скотарстві України / В. П. Алейніков, М. В. Дідик, Б. Є. Подоба, О. Д. Бірюкова, А. П. Кругляк  // Розведення і генетика тварин : міжвідом. темат. наук. зб. – Київ, 2015. – Вип. 49. – С 141-148.
7. Імуногенетичний моніторинг у селекційних процесах створення та вдосконалення порід сільськогосподарських тварин / Б. Є. Подоба, І. С. Бородай, С. В. Овчарук, М. В. Гопка // Розведення і генетика тварин : міжвідом. темат. наук. зб. – Київ, 2007. – Вип. 41. – С. 171-180.
8. Метлицька О. І. Сучасні молекулярно-генетичні підходи для підвищення ефективності селекційного процесу в тваринництві України / О. І. Метлицька, К. В. Копилов, О. В. Березовський // Розведення і генетика тварин : міжвідом. темат. наук. зб. – Київ, 2016. – Вип. 51. – С 193-200.
9. Копилов К. В. Генетичний моніторинг при збереженні племінних ресурсів тварин / К. В. Копилов, Є. Є. Заблудовський // Розведення і генетика тварин : міжвідом. темат. наук. зб. – Київ, 2008. – № 42. – С. 119-125.
10. Анисимова Е. И. Роль семейств и их сочетаемость с линиями в создании желательных типов симментальского скота / Е. И. Анисимова, П. С. Катмаков // Вестник Ульяновской государственной сельскохозяйственной академии. – 2017. – № 2 (38). – С. 97-102.