---

У статті проаналізовано генеалогічну структуру новолександрівської ваговозної породи Дібрівського кінного заводу № 62. Станом на сьогодні на філії “Дібрівський кінний завод № 62” державного підприємства “Конярство України” утримуються 49 представників даної породи, з них 3 жеребці-плідники, 28 кобил основного стада та шлейф молодняку. Жеребці належать до трьох ліній – Кокетливого, Тантала і Градуса.
Налічується дві родини: 166 Репетиції (n=9), Рознарядки (n=3) та три гнізда: 239 Тетіви (n=8), 176 Руди (n=1), Фактури (n=2). Дані родини і гнізда сформувалися саме в Дібрівському кінному заводі. Формується ще чотири гнізда – Фірми (n=5), Рябінки (n=3), Жерухи (n=3) та Рябушки (n=2).
Більша кількість кобил належить до лінії Тантала – 23 голови, Кокетливого – 7, Градуса – 5 голів і до лінії Капітена, яка пішла повністю в матки, – 1 кобила.
Досліджено мінливість промірів основного поголів’я коней та молочну продуктивність кобил з 2015 по 2021 роки. Проміри кобил за останні роки значно збільшилися, що веде до укрупнення представників породи та суперечить вимогам до промірів новоолександрівської ваговозної породи. Максимальний поріг показника “висота в холці” перевищують двадцять три кобили, що складає 76,7% маточного складу.
На філії “Дібрівський кінний завод № 62” сезонне доїння кобил, з 01 травня по 01 жовтня (5 місяців або 150 днів). Молочна продуктивність кобил з 2015 по 2021 роки знизилася на 275,6-454,6 л, коефіцієнт варіації збільшився від 18,33 до 38,90 при зменшені дійного поголів’я кобил.
Питання про взаємозв’язок живої маси з молочною продуктивністю дуже актуальне, особливо при формуванні дійного табуна з кобил ваговозних порід, які характеризуються високою молочністю. Вплив на молочну продуктивність живої маси, як одного з показників розвитку тварин, вивчався багатьма авторами. Формули з розрахування живої маси базуються на таких показниках промірів, як висота у холці та обхват грудей. Відповідно, якщо збільшуються проміри – збільшується жива маса тварини.
Визначено показники відтворення кобил основного складу за 11 років. Середня зажеребляємість кобил за 11 років 70,2%. Середній вихід лошат на 100 кобил становить 63,9% при 95,6% благополучного вижереблення. Такий вихід лошат можна обгрунтувати  залежністю від  % запліднених кобил (r = 0,67; р<0,01). Ця залежність чітко спостерігається у 2018 – 2019 рр., при заплідненості 54,5 і 55,2 вихід лошат відповідно становив 54,5 і 53,3 при 100% благополучному вижеребленні.
Втрати лошат за рахунок абортів, слабо- та мертвонароджених за 11 років склали в середньому 3,3%, що не перевищує технологічні вимоги (5%).

Бібліографічний список:

1. Волков Д. А., Ткачова І. В., Корнієнко О. О. Сучасний стан та напрямки подальшої роботи по вдосконаленню та розвитку новоолександрівських ваговозів. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. Харків, 2009. № 101. С. 93-103.
2. Гопка Б. М, Скоцик В. Є., Павленко П. М. Практикум з конярства: навч. посіб. Київ : Колос, 2011. 380 с.
3. Державна книга племінних коней новоолександрівської ваговозної породи. ред. С. В. Лютих, Д. А. Волкова. Київ, 2003. Т. І. 316 с.
4. Державна книга племінних коней новоолександрівської ваговозної породи/ Авт. кол.: О. О. Ткаченко, І. В. Ткачова, В. В. Яцуценко, К. В. Гданська. Міністерство аграрної політики та продовольства України, НААН, Інститут тваринництва. Харків, 2015. Т. ІІ. 170 с.
5. Лютих С. В. Сучасний стан генеалогічної структури новоолександрівської ваговозної породи коней та перспективні напрямки її розвитку. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. Харків, 2015. № 113. С. 127-135
6. Павловський С. С., Ткачова І. В. Генеалогічна структура новоолександрівської ваговозної породи коней. Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва НААН. Харків, 2019. № 122. С. 130-138. https://doi.org/10.32900/2312-8402-2019-122-130-138
7. Платонова Н. П., Зламанюк Л. М. Показники відтворення кобил новоолександрівської ваговозної породи дібрівського кінного заводу. Наукові доповіді НУБіП України. 2018. № 2 (72).
8. Програма селекції коней новоолександрівської ваговозної породи до 2020 року [Волков Д. А., Лютих С. В., Россоха В. І, Тур Г. М., Бровко О. В.(Інститут тваринництва НААН)]; за ред. І.В.Ткачової. Х. : Інститут тваринництва НААН, 2014. 56 с.
9. Чиргин Е. Д. Особенности лактации кобыл тяжеловозных пород и селекционно-генетические показатели их отбора по молочной продуктивности: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. биол. наук. Казань. 1998. 18 с.
10. Юсюк Т. А. Удосконалення методів оцінки молочної продуктивності кобил: автореф. дис. на здобуття вченого ступеню к. с.-г. наук. Київ, 2018. 21 с.