---

Основний механізм дії пробіотиків полягає в нормалізації складу біологічної мікрофлори шлунково-кишкового тракту, тобто його заселенні конкурентоспроможними штамами бактерій-пробіонтів, які здійснюють неспецифічний контроль над чисельністю умовно-патогенної мікрофлори шляхом витіснення її з кишкового біоценозу, посиленні бар’єрних функцій слизової оболонки кишечнику у бджіл, а також активізує процеси синтезу клітин гемолімфи, при цьому стимулюється травлення та посилюється імунний статус організму.

У статті викладено результати досліджень антимікробних властивостей препаратів «Білакт» та «Ентеронормін» щодо збудників гнильців (Penibacillus larvae, Melisococcus pluton) у лабораторних умовах. Визначено вплив їх на фактори неспецифічної резистентності бджіл. Експериментальні дослідження щодо перевірки антимікробних властивостей проводили методом дифузії в агар. Критерієм оцінки ефективності була величина зони затримки росту (мм). Для визначення впливу препаратів «Білакт» та «Ентеронормін» на організм імаго бджіл дослідження проводили у бджолиних сім’ях. Сім’ям I-ї дослідної групи додавали в корм препарат «Білакт», II-ї групи – препарат «Ентеронормін», контрольним – чистий цукровий сироп (1:2). У бджіл перед дослідом відбирали гемолімфу. В процесі досліду зразки гемолімфи відбирали через 7, 14, 21 добу та визначали активність лізоциму, фагоцитозу та бактерицидності гемолімфи.

Встановлено, що дослідні штами Penibacillus larvae та Melisococcus pluton виявились чутливими до обох мікробіологічних препаратів: зона затримки росту для культур навіть у найменшій концентрації 1,0 х 103 КОУ/см3 перевищила 15 мм. Встановлено, що препарати «Білакт» та «Ентерогормін» проявили приблизно однакову ефективність по відношенню до збудників гнильців розплоду бджіл. Обидва препарати у максимальній концентрації 1 х 109 КОУ/см3 викликали затримку росту обох збудників гнильців у 24,9±0,71 мм і 24,5±0,51 мм (Білакт) та 23,8±0,8 мм і 24,2±0,84 мм (Ентеронормін).

Встановлено, що активність лізоциму у гемолімфі бджіл І групи була більше в 1,4 рази через 7 діб після згодовування суміші цукрового сиропу з препаратом «Білакт» через 21 добу – в 1,7 рази більше ніж у контролі. Активність лізоциму у гемолімфі бджіл ІІ групи була більше в 1,5 рази через 7 діб після згодовування препарату «Ентеронормін», через 21 добу – в 1,7 рази більше ніж у контролі. Активність лізоциму у гемолімфі бджіл I та II групи через 7 діб після закінчення підгодівлі була більше на 43,8 % та 45,7 % відповідно в порівнянні з контролем.

Виявлено відмінності показників бактерицидної активності показників гемолімфи до і після застосування пробіотиків. Отримані результати вказують на те, що згодовування препаратів «Білакт» та «Ентеронормін» сприяє підвищенню факторів неспецифічної резистентності організму бджіл (активності лізоциму в 1,4, 1,7 рази, фагоцитозу в 1,1 рази, бактерицидного фактору гемолімфи – в 2,0 рази).

 

References

Barakat, E.M., AboKersh, M.O., Gomaa, S.A. (2016). Haemocyte Activity and Cellular Defense Reactions in Various Larval Instars of Honey Bee (Apis mellifera L.) following. Natural and Experimental Bacterial Infections. Greener Journal of Biological Sciences, 6 (2): 020-033. http://doi.org/10.15580/GJBS.2016.2.012016017.

Brumfitt W. Salton M., Hamilton-Miller J. (2002).Nisin, alone and combined with peptidoglycan-modulating antibiotics: activity against methicillin-resistant Staphylococcus aureus and vancomycin-resistant enterococci // Journal of Antimicrobial Chemotherapy. –– Vol. 50, № 5. – P. 731–734.

Daisley, B., Pitek, A., Chmiel, J., Al, K., Chernyshova, A., Faragalla, K., Burton, J., Thompson, G., Reid, G. (2020). Novel probiotic approach to counter Paenibacillus larvae infection in honey bees. The ISME journal, 14(2), 476-491. doi: 10.338/s41396-019-0541-6

Danihlík, J., Aronstein, K., & Petřivalský, M. (2015). Antimicrobial peptides: a key component of honey bee innate immunity: Physiology, biochemistry, and chemical ecology. Journal of Apicultural Research, 54(2), 123-136. doi: 10.1080/00218839.2015.1109919 31.

DeGruttola, A. K., Low, D., Mizoguchi, A., & Mizoguchi, E. (2016). Current understanding of dysbiosis in disease in human and animal models. Inflammatory bowel diseases, 22(5), 1137-1150. https://doi.org/10.1097/MIB.0000000000000750

Frizzera, D., Del Fabbro, S., Ortis, G., Zanni, V., Bortolomeazzi, R., Nazzi, F., & Annoscia, D. (2020). Possible side effects of sugar supplementary nutrition on honey bee health. Apidologie, 51(4), 594-608. doi: 10.1007/s13592-020-00745-6.

Gábor, E., Cinege, G., Csordás, G., Rusvai, M., Honti, V., Kolics, B., Török, T., Williams, M., Kurucz, É. & Andó, I. (2020). Identification of reference markers for characterizing honey bee (Apis mellifera) hemocyte classes. Developmental & Comparative Immunology, 109, 103701. doi: 10.1016/j.dci.2020.103701

Glenny, W., Cavigli, I., Daughenbaugh, K. F., Radford, R., Kegley, S. E., & Flenniken, M. L. (2017). Honey bee (Apis mellifera) colony health and pathogen composition in migratory beekeeping operations involved in California almond pollination. PloS one, 12(8). doi: 10.1371/journal.pone.0182814

Glinski, Z., Jarosz Z. (2001). Infektion and immunity in the honey bee Apis mellifera [Text] // Apiakta.  Vol. 36, №1. Р. 12–24.

Harwood, G., Salmela, H., Freitak, D., & Amdam, G. (2021). Social immunity in honey bees: royal jelly as a vehicle in transferring bacterial pathogen fragments between nestmates. Journal of Experimental Biology, 224(7). doi: 10.1242/jeb.231076.

Honey Anaalysis. New Advances and Challennges  (2020) / Edited by Vagner de Alencar Arnaut de Toledo, Emerson Dechechi Chambo Intechopen (July 15, 2020)  ISBN-13: ‎ 978-1789851199. 100 Р.

Hussain, M. B. (2018). Role of honey in topical and systemic bacterial infections. The Journal of Alternative and Complementary Medicine, 24(1), 15-24 doi: 10.1089/acm.2017.0017.

Kalinichenko S. V., Babych Ye. M. , Ryzhkova T. A. , Maslii I. H. , Korotkykh O. O. , Danilina S. S., Solianik O. H. , Shykova O. A. , Skliar N. I. , Tkach L. M. , Balak A. K. , Niemkova S. M. , Desiatnykova O. V., (2013). Suchasnyi stan rozrobky ta zastosuvannia pro biotychnykh, pre biotychnykh ta synbiotychnykh preparativ (ohliad literatury) [Current status of development and use of biotic, prebiotic and synbiotic preparations (literature review)]. Annals of Mechnikov Institute, N 3, www.imiamn.org.ua /journal.htm 5.  P. 5–11. (in Ukrainian).

Kotsiumbas I. Ya., Zhyla M. I., Shkil M. I. (2013). Probiotyky – neobkhidna skladova pry suchasnykh tekhnolohiiakh vyroshchuvannia tvaryn [Probiotics are an indispensable component of modern animal husbandry technologies]. Nauk. visnyk LNUVMBT. im. S. Z. Gzhytskoho. Vyp. 3 (57). S. 174–181.Kutsan O. T., Maslii I. H., Niemkova S. M., Stupak L. P., Desiatnykova O. V. (2013). Metodychni rekomendatsii. Vyznachennia kontaminatsii medu mikrofloroiu, patohennoiu dlia bdzhil [Methodological recommendations. Determination of contamination of honey with microflora pathogenic to bees]. (NNTs “IEKVM”). Utv. DVFSS Ukr. № 1 vid 21.12.2012 Vyd. ofits. Kyiv: 40 p. (in Ukrainian).

Labynskaya, A. S. (1978). Mykrobyolohyya s tekhnykoy mykrobyolohycheskykh yssledovanyy [Teskt]. M.: Medytsyna, 394 p.

Larsen, A., Reynaldi, F. J., & Guzmán-Novoa, E. (2019). Fundaments of the honey bee (Apis mellifera) immune system. Review. Revista mexicana de ciencias pecuarias, 10(3), 705-728. https://doi.org/10.22319/rmcp.v10i3.4785

Ogrodowczyk, A. M., Zakrzewska, M., Romaszko, E., & Wróblewska, B. (2020). Gestational dysfunction-driven diets and probiotic supplementation correlate with the profile of allergen-specific antibodies in the serum of allergy sufferers. Nutrients, 12(8), 2381. https://doi.org/10.3390/nu12082381.

Paytuví-Gallart, A., Sanseverino, W., & Winger, A. M. (2020). Daily intake of probiotic strain Bacillus subtilis DE111 supports a healthy microbiome in children attending day-care. Beneficial Microbes, 11(7), 611-620. doi: 10.3920/BM2020.0022.

Piccini C., Antunez K., Zunino P. (2004). An approach to the characterization of the honey bee hive bacterial flora. J.apic.Res. Vol.33, N 3,  P. 101–104

Ptaszyńska, A. A., Borsuk, G., Zdybicka-Barabas, A., Cytryńska, M., & Małek, W. (2016). Are commercial probiotics and prebiotics effective in the treatment and prevention of honeybee nosemosis C. Parasitology research, 115(1), 397-406. doi: 10.1007/s00436-015-4761-z

Richardson R. T. et al. (2018) This article is an open access publication. Morphological and functional characterization of honey bee, Apis mellifera, hemocyte cell communities Apidologie https://doi.org/10.1007/s13592-018-0566-2

Șapcaliu, A., Rădoi, I., Pavel, C., Tudor, N., Căuia, E., Siceanu, A., & Meiu, F. (2009). Research regarding haemocyte profile from Apis mellifera carpatica bee haemolymph originated in the south of Romania. Lucrari Stiintifice-Universitatea de Stiinte Agricole a Banatului Timisoara, Medicina Veterinara, 42(2), 393-397.

Saranchuk, I. I., Vishchur, V. Y., Gutyj, B. V., & Klim, O. Y. (2021). Effect of various amounts of sunflower oil in feed additives on breast tissues functional condition, reproductivity, and productivity of honey bees. Ukrainian Journal of Ecology, 11(1), 344-349. doi: 10.15421/2021_51

Szymaś B.et al. (2003) The influence of different diets on haemocytes of adult worker honey bees, Apis mellifera Apidologie 34 (2003) 97–102 © INRA/DIB-AGIB/ EDP Sciences, DOI: 10.1051/apido:2003012

Tushak, S. (2018). Quantitative changes in hemogram of bees using probiotic «Enteronormin». Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary Sciences, 20(83), 61-65. doi: 10.15421/nvlvet8312.

Vlizlo, V.V. et al. (2012). Laboratorni metody doslidzhennya u biologiyi, tvarynnytstvi ta veterynarniy medycyni [Laboratory methods of research in biology, stockbreeding and veterinary medicine: a guide]. Lviv: Spolom 764 c. (in Ukrainian)

William J. (2014) Honey Bee Hemocyte Profiling by Flow Cytometry Marringa, Michael J. Krueger, Nancy L. Burritt, James B. Burritt PLoS One 9: e37235. PLOS ONE www.plosone.org  Volume 9  Issue 10 e108486

Yazlovitskaya, L. S., Cherevatov, V. F., Savchuk, G. G., & Khlus, V. K. (2014). Tipologicheskiye osobennosti kletok gemolimfy pchel Apis Mellifera L., rayonirovannykh v Chernovitskoy oblasti [Typological features of hemolymph cells of Apis Mellifera L. bees, zoned in the Chernivtsi region]. Ekologicheskiy monitoring i bioraznoobraziye, (1), 134-138