---

Забезпечити належне функціонування галузі бджільництва здатні лише найблагополучніші у ветеринарно-санітарному відношенні пасіки. Для цього необхідно проводити своєчасно і в повному обсязі діагностичні виробничі й лабораторні заходи з метою виявлення збудників хвороб бджіл та недопущення їх поширення. Одним із сучасних високоточних методів є полімеразно ланцюгова реакція за використання специфічних праймерів. Цей метод аналізу досить широко застосовують у багатьох країнах світу задля діагностики вірусних хвороб бджіл.
Метою проведеного дослідження є порівняльна оцінка застосування двох методів: епізоотологічного обстеження в польових умовах та діагностування вірозів за допомогою ПЛР зі специфічними праймерами до ентомопатогенних вірусів. У рамках експерименту досліджено 162 зразки патологічного матеріалу із 17 областей України. За результатами трирічного епізоотологічного обстеження, клінічного огляду сімей та диференційної діагностики відібрано 146 зразків патологічного матеріалу для дослідження ПЛР.
Із 146 зразків, що досліджувались за ПЛР, позитивними виявились лише 51, що становить 34,9 %. Це підтверджує складність встановлення діагнозу на вірусні захворювання бджіл за клінічними ознаками. Аналізуючи отримані результати упродовж років досліджень варто відмітити, що найменшу кількість позитивних випадків ураження бджіл вірусними агентами за результатами ПЛР фіксували в 2015 році – 9 проб (17,6 %) випадків, найбільшу – у 2016 році – 27 (52,9%). За визначенням питомої частки кожного з досліджуваних вірусів установлено, що найпоширенішими у 2014 році були хронічний параліч (26,7 %) та мішечкуватий розплід (46,7 %), у 2015 році – мішечкуватий розплід (66,7 %), у 2016 році – хронічний параліч та мішечкуватий розплід. Це свідчить про те, що в Україні на сьогодні ще недостатньо розроблена ефективна та якісна діагностика вірусних інфекцій окрім вірусної хвороби розплоду.

Бібліографічний список

1. Food and Agriculture Organization of the United Nations. Honey bee diseases and pests: a practical guide. Agricultural and Food Engineering Technical Report Rome. 2006. 4. 42. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.fao.org/icatalog/inter-e.htm (дата звернення 27.03.2023 р.)
2. Good beekeeping practices: Practical manual on how to identify and control the main diseases of the honeybee (Apis mellifera). TECA –Technologies and practices for small agricultural producers. 2020. [Електронний ресурс] Режим доступу: https://doi.org/10.4060/ca9182en (дата звернення 20.02.2023 ).
3. Ball B. An introduction to viruses and techniques for their identification and characterisation CIHEAM – Options Mediterraneennes. 1992. P. 69–80.
4. Bailey L. Two More Small RNA Viruses from Honey Bees and Further Observations on Sacbrood and AcuteBee-Paralysis Viruses, gen. ViroL., 1977, V. 37. P. 175–182.
5. Benjeddou M. Detection of acute bee paralysis virus and black queen cell virus from honeybees by reverse transcriptase PCR. Environ. Microbiol. 2001, Vol. 67. 2384–2387.
6. Chen Y. P., Pettis J. S., Collins A., and Feldlaufer M. F. Prevalence and Transmission of Honeybee Viruses, Applied and environmental microbiology. 2006. Vol. 72. N P. 606-611.
7. Evans J. D., Genetic Evidence for Coinfection of Honey Bees by Acute Bee Paralysis and Kashmir Bee Viruses. Journal of Invertebrate Pathology V. 78. P. 189–193.
8. Olivier V. Molecular characterisation and phylogenetic analysis of Chronic bee paralysis virus, a honey bee virus. Virus Res. 2008. 132(1-2)  59 – 68.
9. Manual of diagnostic tests and vaccines for terrestrial animals (mammals, birds and bees) / World organization for animal health. OIE. 2004. [Електронний ресурс] Режим доступу: https://opac.spc.int/cgi-bin/koha/opac-detail.pl?biblionumber=52298&query_desc=Provider%3AOffice%20international%20des%20%C3%A2epizooties%2C (дата звернення 10.04.2023)
10. Бакулов И. А. Руководство по общей эпизоотологии. М.: Колос, 1979. 424.
11. Маслій І. Г., Нємкова С. М., Ступак Л. П., Десятникова О. В. Епізоотична ситуація щодо основних небезпечних хвороб бджіл в Україні, IV Lubelska konferencja pszczelarska aktualnie problemy nowoczesnego pszczelarstwa Pszczela Wola 8-10 lutego 2013 S. 113 – 118.
12. Маслій І. Г., Порівняльні моніторингові дослідження вірозів бджіл шляхом епізоотологічного обстеження та біологічної проби. Ветеринарна медицина: мiжвiд. темат. наук. зб. Х., 2016. Вип. 102. С. 98–103.
13. Завгородній А. І., Влізло В. В., Лиманська О. Ю., Герілович А. П. Молекулярно-генетичні методи діагностики у ветеринарній медицині та біотехнології: навч. Посібник. Під заг ред. Б. Т. Стегній, А. П. Герілович. К.: СТ Друк, 2014. 285 с.
14. S. Kasprzak, Grazyna Topolska Structure, classification and methods of Identification of honey bee virusesMedycyna Weterynaryjna,  2007, 63(11):1427-1430
15. Kasprzak, S. Topolska, Grazyna Virus infections of the honey bee Apis mellifera associated with varroosis and nosemosis Medycyna Weterynaryjna, 2008. 64 С. 1095-1097
16. Ribière, M., Molecular diagnosis of chronic bee paralysis virus infection, Apidologie. V. 33. Р. 339-351.
17. Tentcheva D. Prevalence and seasonal variations of six bee viruses in Apis mellifera L. and Varroa destructor mite populations in France, Applied and Environmental. 2004. P. 7185–7191.
18. Chen Y. Detection of multiple viruses in queens of the honey bee Apis mellifera L. Journal of Invertebrate Pathology. № 90. P. 118–121.